Все, що вам потрібно знати про гастрит: симптоми, види, форми та сучасні методи лікування

Близько половини населення світу уражено хронічним гастритом. Рання діагностика та лікування дають змогу зупинити запалення та запобігти переходу захворювання з гострої фази в хронічну.

Що таке гастрит?

Гастрит — це запальне захворювання слизової оболонки шлунка. Патологія призводить до пошкодження клітин органу, порушення вироблення шлункового соку та захисного слизу, ускладнює перетравлення та засвоєння їжі.

Які симптоми гастриту?

Через порушення травлення при гастриті може турбувати нудота, що посилюється після їди. Язик при гастриті часто вкритий білим або сіруватим нальотом внаслідок розмноження бактерій у ротовій порожнині та зневоднення організму. Інші симптоми гастриту:

• біль у верхній частині живота;

• втрата апетиту;

• печія;

• сухість у роті;

• відрижка з кисло-гірким присмаком;

• неприємний запах із рота;

• підвищене газоутворення (метеоризм).

Уповільнення травлення та погіршення перистальтики можуть спровокувати запор при гастриті. У разі утворення кровоточивих ерозій на стінках шлунка кал при гастриті стає чорним або з домішками крові. При інфекційному гастриті може з'явитися діарея. Іноді спровокований інфекцією гастрит супроводжується підвищеною температурою тіла та ознобом.

Які болі при гастриті та де вони локалізуються?

При гастриті біль локалізується в ділянці сонячного сплетення — у верхній частині живота, трохи нижче діафрагми. При гострому гастриті болі зазвичай різкі та нападоподібні, а при хронічному — тупі та ниючі. Під час нападів гастриту больові відчуття можуть віддавати у спину, грудну клітку, підребер'я.

Чому виникає гастрит?

Однією з частих причин гастриту є потрапляння в організм бактерії Helicobacter pylori. Інші фактори ризику гастриту:

• генетична схильність;

• незбалансоване харчування (переїдання, переважання в раціоні жирної, смаженої, гострої їжі);

• неконтрольований прийом лікарських препаратів (антибіотиків, нестероїдних протизапальних засобів, цитостатиків);

• шкідливі звички (часте вживання алкоголю, куріння);

• хронічний стрес;

• травми живота, що порушують кровопостачання шлунка.

Іноді гастрит виникає внаслідок закидання жовчі у шлунок (рефлюксу). Також запалення може виникнути на тлі інших патологій шлунково-кишкового тракту (хвороби Крона, виразкового коліту).

Що означає рівень кислотності при гастриті?

Рівень кислотності (рН) означає концентрацію соляної кислоти, що міститься у шлунковому соку. Виробляється вона парієтальними клітинами, які входять до складу слизової оболонки шлунка. Функції соляної кислоти:

• активує ферменти, необхідні для перетравлення їжі;

• чинить антисептичну дію, знищуючи хвороботворні мікроорганізми, що потрапили у шлунок з їжею;

• стимулює моторну активність шлунка та забезпечує просування їжі у дванадцятипалу кишку;

• сприяє засвоєнню заліза;

• прискорює синтез підшлунковою залозою панкреатичного соку, який необхідний для подальшого розщеплення жирів, вуглеводів і білків у тонкому кишечнику.

У нормі pH шлунка становить 1,5–2 натще. При гастриті рівень кислотності може змінюватися, оскільки запалення слизової оболонки шлунка порушує вироблення соляної кислоти.

Гастрит із підвищеною кислотністю (гіперацидний)

Гіперацидний гастрит — запалення слизової оболонки шлунка, при якому спостерігається підвищене вироблення соляної кислоти. Захворювання супроводжується гострим болем у верхній частині живота, що посилюється натще. Інші ознаки гіперацидного гастриту:

• сильна печія;

• гірко-кислий присмак у роті;

• відрижка з кислим запахом;

• печіння у стравоході та горлі;

• діарея.

Соляна кислота може пошкоджувати стінки шлунка, провокуючи розвиток виразкової хвороби. Також надлишок соляної кислоти при гастриті може спричинити гастроезофагеальний рефлюкс — закидання вмісту шлунка у стравохід.

Гастрит зі зниженою кислотністю (гіпоацидний)

Гіпоацидний гастрит — запалення слизової оболонки шлунка, що супроводжується зниженим виробленням соляної кислоти. Типовим симптомом патології є тяжкість у верхній частині живота, особливо після їди. Інші симптоми гіпоацидного гастриту:

• нудота та блювання;

• втрата апетиту;

• гнилуватий запах із рота;

• підвищене газоутворення;

• запори.

За нестачі соляної кислоти часто утруднюється всмоктування заліза з продуктів харчування. У результаті у пацієнта можуть з'явитися симптоми анемії (слабкість, блідість шкіри, запаморочення).

Які бувають форми гастриту?

Форма захворювання визначається ступенем ураження слизової оболонки шлунка та характером зміни її структури. Форми гастриту включають:

• поверхневий гастрит;

• атрофічний гастрит;

• гіпертрофічний гастрит.

Поверхнева форма патології зазвичай супроводжується найменшими структурно-функціональними порушеннями шлунка. Атрофічна та гіпертрофічна форми призводять до глибоких змін тканин органу.

Поверхневий гастрит

Поверхневий гастрит характеризується запаленням верхнього шару слизової оболонки шлунка без виражених змін її структури. Симптоми поверхневого гастриту:

• помірний біль у верхній частині живота після їди;

• легка печія;

• короткочасна нудота;

• неприємний присмак у роті.

Поверхнева форма гастриту вважається ранньою формою захворювання. При тривалому перебігу без терапії запалення може прогресувати, призводячи до глибокого ураження слизової оболонки шлунка.

Атрофічний гастрит

Атрофічний гастрит відрізняється витонченням слизової оболонки шлунка та зниженням вироблення шлункового соку. Характерні ознаки атрофічного гастриту:

• відчуття переповнення шлунка навіть при невеликій кількості спожитої їжі;

• відсутність апетиту;

• неприємний запах із рота;

• здуття та бурчання в животі.

Внаслідок порушення вироблення шлункового соку погіршується всмоктування заліза та вітаміну B12. У результаті у пацієнта може розвинутися залізодефіцитна анемія, що характеризується слабкістю, запамороченням, блідістю шкіри.

Гіпертрофічний гастрит

Гіпертрофічний гастрит супроводжується патологічним потовщенням і розростанням слизової оболонки шлунка. У її структурі можуть з'являтися множинні доброякісні новоутворення (кістозні, поліпоподібні), які порушують процес травлення. Специфічні симптоми гіпертрофічного гастриту включають:

• відчуття стиснення шлунка після їди;

• виражену печію;

• блювання з домішками слизу;

• діарею.

Для гіпертрофічної форми гастриту характерна підвищена втрата білка зі шлунковим соком, яка у тяжких випадках може призвести до його дефіциту в організмі (гіпопротеїнемії). При тривалому перебігу захворювання можлива втрата ваги.

Які бувають види гастриту?

Гастрити відрізняються за характером перебігу та тривалістю захворювання. За цим критерієм є два види гастриту: гострий та хронічний.

Гострий гастрит

Гострий гастрит — запалення слизової оболонки шлунка, що найчастіше розвивається у відповідь на вплив зовнішніх подразнювальних факторів (вживання алкоголю, прийом медикаментів, незбалансоване харчування, психоемоційний стрес, потрапляння інфекції у травний тракт). Захворювання характеризується раптовим початком, стрімким розвитком (протягом кількох годин або днів) і яскраво вираженими симптомами (різким болем у животі, блюванням, діареєю). За відсутності своєчасного лікування гострий гастрит може перейти у хронічний.

Хронічний гастрит

Хронічний гастрит — запалення слизової оболонки шлунка, яке триває від трьох місяців до кількох років і супроводжується періодичними загостреннями та ремісіями. Симптоми загостреного хронічного гастриту (біль, спазми, нудота, блювання) зазвичай менш виражені, ніж при гострому запаленні. За відсутності лікування хронічне захворювання з часом може призвести до структурних змін слизової оболонки шлунка.

Як класифікують гастрит?

Захворювання поділяють на різновиди залежно від факторів, що провокують його розвиток. Класифікація гастритів за етіологією (причиною виникнення) включає аутоімунний, бактеріальний та хіміко-токсичний гастрит.

Аутоімунний гастрит (тип A)

Аутоімунний гастрит (тип A) — хронічне запальне захворювання шлунка, спричинене «атакою» імунної системи на клітини власного організму. Елементи, проти яких імунітет помилково виробляє антитіла:

• парієтальні клітини, що відповідають за вироблення соляної кислоти;

• внутрішній фактор (фактор Касла) — білок, необхідний для засвоєння вітаміну B12.

Руйнування парієтальних клітин зазвичай призводить до зниження кислотності шлункового соку. Дефіцит вітаміну B12 може спричинити анемію та ураження нервової системи.

Бактеріальний гастрит (тип B)

Бактеріальний гастрит (тип B) — запалення слизової оболонки шлунка, спричинене бактерією Helicobacter pylori. Патоген порушує захисні механізми слизової оболонки шлунка, що призводить до запалення. Шляхи зараження бактеріальним гастритом:

• фекально-оральний (через вживання забрудненої фекаліями води, немитих овочів та фруктів, вирощених на забрудненому ґрунті);

• орально-оральний (через слину під час поцілунків, використання спільного посуду або зубних щіток);

• контактно-побутовий (через спільні рушники, дверні ручки).

Гастрит типу B часто супроводжується виразковою хворобою. Helicobacter pylori виділяє токсичні речовини, що порушують цілісність слизової оболонки, що призводить до утворення ерозій.

Хіміко-токсичний гастрит (тип C)

Хіміко-токсичний гастрит (тип C) — запалення, спричинене впливом на слизову оболонку шлунка токсинів. Причини гастриту типу C:

• тривалий прийом лікарських препаратів (антибіотиків, нестероїдних лікарських засобів, хіміотерапевтичних препаратів);

• багаторазові харчові отруєння;

• зловживання гострою та солоною їжею;

• отруєння важкими металами (ртуттю, кадмієм, свинцем).

Через здатність нікотину подразнювати слизову оболонку шлунка спровокувати гастрит типу C може куріння, особливо натще. Також однією з частих причин хіміко-токсичного гастриту є зловживання алкоголем, оскільки етиловий спирт збільшує вироблення соляної кислоти та сприяє пошкодженню стінок шлунка.

Де локалізується гастрит?

Захворювання також класифікують залежно від відділу шлунка, залученого до патологічного процесу. Класифікація гастриту за локалізацією включає антральний, фундальний та пангастрит. Зона ураження визначає локалізацію больових відчуттів.

Антральний гастрит

Антральний гастрит — запалення слизової оболонки нижнього (антрального) відділу шлунка, прилеглого до дванадцятипалої кишки та відповідального за зниження кислотності вмісту перед його надходженням у дванадцятипалу кишку. Запалення цієї зони призводить до порушення кислотно-лужного балансу та ризику розвитку виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки. Біль при антральному гастриті локалізується у надчеревній ділянці та може віддавати у підребер'я. При виразковому ураженні можливе блювання, у тому числі з домішками крові.

Фундальний гастрит

Фундальний гастрит — запалення слизової оболонки верхнього (фундального) відділу шлунка, що відповідає за виділення шлункового соку. Патологія може призвести до порушення нормального вироблення соляної кислоти та ферментів, що ускладнює перетравлення їжі, спричиняє відчуття тяжкості після їди, нудоту та блювання. Біль при фундальному гастриті зосереджується у верхній частині живота, ближче до грудини. Запалення в цьому відділі може підвищувати ризик розвитку рефлюксу, що призводить до печії та неприємного присмаку в роті.

Пангастрит

Пангастрит — запалення слизової оболонки всього шлунка, що одночасно охоплює фундальний та антральний відділи. Біль при пангастриті зазвичай дифузний, поширюється по всьому животу. Больові відчуття супроводжуються тяжкістю у шлунку після прийому їжі, печією, нудотою, блюванням, діареєю або запорами. При сильному болю у пацієнта може розвиватися астено-невротичний синдром, що характеризується підвищеною втомлюваністю, дратівливістю, порушенням сну та концентрації уваги.

Як гастрит розвивається за стадіями?

Захворювання розвивається поступово та спочатку може перебігати безсимптомно. У міру прогресування патології симптоматика посилюється, оскільки запалення охоплює глибші шари слизової оболонки. Стадії розвитку гастриту:

1. Гастрит першого ступеня. Характеризується почервонінням (гіперемією) та набряком слизової оболонки шлунка. Запальний процес має поверхневий характер.

2. Гастрит другого ступеня. Супроводжується порушенням вироблення соляної кислоти та погіршенням процесу травлення. На цьому етапі запалення переходить у хронічну фазу.

3. Гастрит третього ступеня. Відрізняється залученням до патологічного процесу глибоких шарів стінки шлунка. Слизова оболонка органу потовщується (при гіпертрофічній формі захворювання) або стоншується (при атрофічному запаленні). Травлення та всмоктування поживних речовин у шлунку суттєво порушені.

За відсутності своєчасного лікування на третій стадії запалення може поширюватися на інші органи шлунково-кишкового тракту. У патологічний процес часто залучаються дванадцятипала кишка, підшлункова залоза, стравохід.

Чим небезпечний гастрит?

Одним із частих наслідків гастриту стає виразкова хвороба, що супроводжується порушенням цілісності слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Інші можливі ускладнення гастриту:

• рефлюксна хвороба — закидання вмісту шлунка у стравохід;

• стриктури — звуження просвіту шлунка внаслідок тривалого запалення та рубцювання;

• перфорація стінки шлунка — утворення наскрізного отвору в стінці органу, що супроводжується крововиливом у черевну порожнину;

• перитоніт — запалення очеревини;

• панкреатит — запалення підшлункової залози;

• мальабсорбція — нездатність організму засвоювати необхідні поживні речовини з їжі;

• дисбактеріоз — порушення балансу кишкової мікрофлори;

• анемія — дефіцит червоних кров'яних клітин або гемоглобіну, що виникає через порушення засвоєння заліза або вітаміну B12 у шлунку.

Хронічний гастрит небезпечний ризиком розвитку раку шлунка. Тривале запалення здатне призводити до стоншення та руйнування слизової оболонки органу. Наслідком цього може стати порушення регенерації тканин та заміщення нормальних клітин аномальними, що підвищує ймовірність їх злоякісного переродження.

Як діагностують гастрит?

На первинній консультації гастроентеролог аналізує скарги та симптоми пацієнта, уточнює інформацію про наявність хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту та харчові звички. Потім лікар пальпує живіт для виявлення болючих ділянок та ознак патологічного збільшення органів черевної порожнини (печінки, підшлункової залози). Далі гастроентеролог прослуховує живіт за допомогою стетоскопа для оцінки перистальтики, виявлення скупчення газів або рідини.

Для підтвердження діагнозу та виключення захворювань, що спричиняють схожу симптоматику (виразкової та рефлюксної хвороб, цирозу печінки, панкреатиту), приватний гастроентеролог може направити на лабораторне та інструментальне обстеження. Лабораторні аналізи при діагностиці гастриту:

• загальне та біохімічне дослідження крові;

• аналізи крові, калу або дихальний тест на Helicobacter pylori;

• дослідження рівня пепсиногену в крові;

• печінкові проби;

• дослідження калу на приховану кров;

• аналіз крові на вітамін B12;

• тести на віруси гепатиту A, B, C.

Інструментальні методи діагностики гастриту включають гастроскопію та УЗД органів черевної порожнини. Гастроскопія дає змогу оглянути слизову оболонку шлунка, оцінити ступінь запалення, наявність виразок, поліпів та гіпертрофічних змін її структури. Під час гастроскопії лікар може провести рН-метрію (вимірювання рівня кислотності шлунка). УЗД органів черевної порожнини допомагає виявити захворювання жовчного міхура, підшлункової залози, печінки та кишечника, які можуть супроводжувати гастрит.

Якими методами лікують гастрит?

Лікування гастриту спрямоване на полегшення симптомів, усунення запалення, прискорення регенерації слизової оболонки шлунка та запобігання ускладненням. Методи лікування гастриту включають:

• медикаментозну терапію — застосовується для регуляції кислотності шлункового соку, захисту слизової оболонки від пошкоджень, усунення бактеріальної інфекції та ознак інтоксикації, зняття больового синдрому, покращення моторики та нормалізації випорожнень;

• дієтичне харчування — допомагає знизити навантаження на шлунок, зменшити подразнення слизової оболонки, нормалізувати травлення та засвоєння корисних речовин;

• корекцію способу життя — включає відмову від шкідливих звичок, зниження стресу та нормалізацію режиму харчування, що сприяє профілактиці рецидивів захворювання.

У полегшенні симптоматики можуть допомогти народні засоби (трав’яні чаї, сік картоплі та алое, тепле молоко). Однак перед їх використанням важливо проконсультуватися з лікарем для запобігання алергічній реакції та погіршенню стану.

Яка схема медикаментозного лікування гастриту?

Лікарські препарати підбираються залежно від форми та виду патології, а також наявних у пацієнта симптомів. Схема медикаментозного лікування гастриту може включати:

• інгібітори протонної помпи — знижують вироблення соляної кислоти при запаленні з підвищеною кислотністю;

• антибіотики — знищують бактерію Helicobacter pylori при бактеріальному гастриті;

• антациди — нейтралізують соляну кислоту при запаленні з підвищеною кислотністю;

• прокінетики — покращують моторику шлунка, усувають нудоту та тяжкість після прийому їжі;

• антагоністи Н2-гістамінових рецепторів — знижують кислотність шлункового соку при гастриті з підвищеною кислотністю;

• препарати соляної кислоти — заповнюють нестачу шлункової кислоти при запаленні зі зниженою кислотністю;

• ферменти — покращують перетравлення їжі;

• кортикостероїди — пригнічують запалення при аутоімунному гастриті;

• спазмолітики — знімають спазми шлунка, зменшують біль;

• імуносупресори — застосовуються при тяжкому аутоімунному гастриті, що не піддається лікуванню кортикостероїдами;

• антиеметики — усувають нудоту та блювання;

• ентеросорбенти — поглинають токсини та сприяють їх виведенню з організму при хіміко-токсичному гастриті;

• проносні — допомагають при закрепах, що виникають на тлі гастриту;

• протидіарейні препарати — нормалізують випорожнення при діареї;

• гастропротектори — посилюють вироблення слизу, що захищає стінки шлунка від пошкодження.

Медикаментозне лікування може поєднуватися з прийомом вітамінно-мінеральних комплексів для підтримки обміну речовин та прискорення регенерації слизової оболонки шлунка. Для відновлення балансу мікрофлори та покращення травлення лікар може призначити пробіотики.

Яка дієта призначається при гастриті та для чого?

При гастриті призначається легкозасвоювана дієта, мета якої — знизити навантаження на шлунок, нормалізувати вироблення соляної кислоти, полегшити травлення та мінімізувати подразнення слизової оболонки. Принципи харчування при гастриті:

• дробний прийом їжі (п’ять-шість разів на день маленькими порціями);

• ретельне пережовування їжі;

• суворе дотримання графіка прийому їжі (бажано снідати, обідати, вечеряти та вживати перекуси щодня в один і той самий час);

• відмова від вживання занадто холодної та гарячої їжі та напоїв.

Переважними способами обробки продуктів є варіння, запікання та приготування на парі. Від смажених страв ми рекомендуємо відмовитися.

Також дієта при гастриті передбачає виключення з раціону алкоголю, кофеїновмісних та газованих напоїв. Можна пити трав’яні чаї (з м’ятою, ромашкою, мелісою), свіжовичавлені банановий, морквяний та гарбузовий соки без додавання цукру.

Які народні засоби допомагають при гастриті?

При гастриті можна пити теплі (не гарячі) трав’яні чаї (з ромашкою, м’ятою, мелісою, коренем солодки). Вони мають протизапальні властивості та допомагають зменшити спазми у шлунку. Інші народні засоби від гастриту:

• сік алое вера — сприяє зниженню запалення та прискоренню загоєння слизової оболонки;

• картопляний сік — має ранозагоювальну та антисептичну дію, покращує травлення;

• нежирне молоко з медом — має заспокійливий ефект, допомагає зменшити подразнення слизової оболонки (протипоказане пацієнтам з алергією на мед та непереносимістю лактози);

• продукти з пробіотиками (нежирний натуральний кефір, йогурт) — сприяють відновленню балансу мікрофлори в кишечнику, нормалізації травлення та запобіганню закрепам.

Однак лікування гастриту в домашніх умовах не здатне замінити медикаментозну терапію. Народні засоби можуть полегшити симптоматику, але не усувають причину захворювання та не забезпечують повного одужання.

Клінічні рекомендації щодо профілактики гастриту

Для профілактики гастриту, спричиненого бактерією Helicobacter pylori, ми рекомендуємо вживати лише очищену воду, ретельно вимиті овочі, фрукти, ягоди та зелень. Також слід мити руки після відвідування громадських місць, а при спільному проживанні з інфікованою людиною використовувати індивідуальний посуд, столові прибори, рушники та пройти обстеження для виключення інфекції. Додаткові клінічні рекомендації щодо профілактики гастриту:

• уникнення подразнювальних продуктів (гострої, солоної, кислої, копченої, смаженої їжі, фастфуду);

• дотримання режиму харчування (дробне харчування невеликими порціями, відмова від переїдання та нічних перекусів);

• ретельне пережовування їжі;

• виключення шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин);

• прийом лікарських препаратів лише за призначенням лікаря;

• контроль рівня стресу (дотримання режиму сну та неспання, застосування технік релаксації для зняття емоційного напруження).

Для покращення кровообігу в органах травлення та нормалізації обміну речовин рекомендуємо уникати малорухливого способу життя. Також для профілактики гастриту слід своєчасно лікувати захворювання шлунково-кишкового тракту, здатні спровокувати запалення слизової оболонки шлунка (хвороба Крона, виразковий коліт).

Чи можна повністю вилікуватися від гастриту?

Можливість повного вилікування залежить від форми та виду захворювання. Гострий поверхневий гастрит можна вилікувати повністю, оскільки він не спричиняє структурних змін слизової оболонки шлунка. При хронічному атрофічному та гіпертрофічному гастриті результат залежить від глибини ураження. Виражена дегенерація, що супроводжується заміщенням нормальних клітин фіброзною тканиною, є необоротною. Однак за допомогою медикаментів, дієти та зміни способу життя можна зняти запалення, досягти стійкої ремісії та запобігти ускладненням.