Періоральний дерматит у дорослих: чому з’являється та як позбутися?

Вперше прояви періорального дерматиту були описані у 1957 році як «світлочутлива себорея». Сучасна назва захворювання використовується в медичній практиці з 1964 року.

Що таке періоральний дерматит?

Періоральний (періорифіціальний) дерматит — це запалення шкіри, що супроводжується еритематозним, папуло-пустульозним висипом, який переважно уражає ділянки навколо рота та на підборідді. Періоральний дерматит частіше трапляється у жінок, ніж у чоловіків, і може нагадувати акне або розацеа.

Які симптоми періорального дерматиту?

Основним проявом патології є червоний висип навколо рота. Інші симптоми періорального дерматиту можуть включати:

• свербіж, поколювання, печіння шкіри;

• сухість шкірних покривів;

• лущення уражених ділянок шкіри.

Окрім шкіри навколо рота, висипання при періоральному дерматиті можуть з’являтися в ділянці носа, чола та очей. Ураження шкіри голови та шиї трапляються рідко.

Який вигляд має періоральний дерматит?

Періоральний дерматит має вигляд висипу у формі запалених горбиків (папул), а також невеликих пухирців, заповнених прозорою рідиною (везикул) або гноєм (пустул). Висипання при періоральному дерматиті зазвичай виникають у носогубних складках і поширюються на ділянку навколо рота, не зачіпаючи зону навколо червоної облямівки губ, а в деяких випадках — на інші ділянки шкіри обличчя.

Чому з’являється періоральний дерматит?

Точний механізм розвитку патології невідомий. Причини періорального дерматиту можуть включати:

• безконтрольне застосування стероїдів, зволожувальної косметики та жирних кремів для обличчя;

• гормональні порушення;

• порушення мікрофлори та бар’єрної функції шкіри;

• імунодефіцитні стани.

До факторів ризику періорального дерматиту також належать бактеріальні, грибкові та паразитарні інфекції. Наприклад, захворювання може виникнути на тлі зараження підшкірним кліщем Demodex.

Які бувають форми періорального дерматиту?

Виділяють класичну (типову), періорбітальну, генералізовану та стероїдозалежну форми захворювання. Вид патології залежить від локалізації та етіології висипу.

Класична (типова) форма періорального дерматиту

Класичний (типовий) періоральний дерматит проявляється почервонінням шкіри, дрібними папулами та пустулами, локалізація яких обмежується носогубними складками та шкірою навколо рота. У міру розвитку захворювання його симптоми можуть доповнюватися дрібними лусочками.

Періорбітальна форма періорального дерматиту

Ознаки періорбітальної форми патології включають еритематозний висип із лущенням на верхніх або нижніх повіках і в ділянці навколо очей. Свербіж, печіння, поколювання та набряк уражених ділянок можуть посилюватися при контакті з подразниками або алергенами.

Генералізована форма періорального дерматиту

Генералізована форма періорального дерматиту уражає понад три ділянки шкіри. Окрім висипань, поширеним проявом патології є генералізований свербіж, який може супроводжуватися розчухуванням шкіри з подальшими порушеннями сну та повсякденної діяльності.

Стероїдозалежний періоральний дерматит

Дерматит може виникати як побічний ефект застосування стероїдів (наприклад, у формі кремів, мазей або спреїв). Ризик розвитку стероїдного дерматиту пропорційний тривалості курсу приймання кортикостероїдів і концентрації активних речовин.

Як періоральний дерматит розвивається за стадіями?

Офіційних стадій захворювання не існує. Однак хворобу можна умовно поділити на три стадії.

Також може виникнути рецидивна форма патології, що супроводжується періодичними загостреннями. Через відсутність суворої класифікації розмежування симптомів за стадіями є орієнтовним. Ступінь тяжкості захворювання визначає дерматолог за результатами діагностики.

Чим небезпечний періоральний дерматит?

Періоральний дерматит небезпечний утворенням рубців на шкірі, імовірність якого підвищується на запущених стадіях патології. Інші ускладнення періорального дерматиту можуть включати:

• шкірні інфекції (фактори ризику — свербіж і розчухування шкіри);

• кон’юнктивіт, блефарит (при ураженні ділянки навколо очей);

• порушення сну (під час загострень симптомів).

Ускладнення також можуть включати стрес і депресію. Вони виникають через негативне сприйняття пацієнтом власної зовнішності.

Як діагностують періоральний дерматит?

У разі виявлення ознак запалення шкіри необхідно записатися на прийом до приватного дерматолога. Методи діагностики періорального дерматиту можуть включати:

• огляд уражених ділянок;

• збір анамнезу (лікар уточнює інформацію про час появи симптомів, супутні захворювання та препарати, які приймає пацієнт);

• лабораторні дослідження зіскрібків зі шкіри, ураженої висипом.

За підозри на супутні інфекційні захворювання можуть призначатися аналізи крові. Диференційна діагностика дає змогу виключити акне, розацеа, дерматомікоз, себорейний і контактний дерматит, прояви яких можуть збігатися з періоральним запаленням шкіри.

Якими методами лікують періоральний дерматит?

Одним із важливих етапів лікування є корекція курсу приймання стероїдів (якщо їх застосовували до початку терапії). Методи лікування періорального дерматиту також можуть включати:

• протигрибкові препарати;

• антибіотики;

• протипротозойні та протипаразитарні засоби;

• імуносупресори;

• антисептики;

• протизапальну терапію;

• ретиноїди.

Тривалість курсу терапії залежить від ступеня тяжкості захворювання. У середньому вона становить від кількох тижнів до кількох місяців.

Що включає протизапальна терапія періорального дерматиту?

У межах терапії можуть використовуватися нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Якщо симптоми не полегшуються, лікування періорального дерматиту в дорослих може доповнюватися кортикостероїдами. Перед їх призначенням дерматолог зіставляє очікуваний ефект і ризик побічних реакцій.

Коли потрібна антибактеріальна терапія періорального дерматиту?

Антибіотики можуть призначатися за недостатньої ефективності препаратів, що мають протизапальну дію, а також у разі приєднання бактеріальних інфекцій. Препарати, які використовуються в межах антибактеріальної терапії, можуть випускатися у формі мазей, кремів або таблеток.

Чи допомагають антигістамінні препарати при періоральному дерматиті?

Антигістамінні препарати можуть сприяти полегшенню симптомів захворювання. Для посилення терапевтичного ефекту їх призначають у комплексі з протизапальними засобами або антибіотиками.

Як доглядати за шкірою при періоральному дерматиті?

На період лікування необхідно припинити використання будь-яких засобів для догляду за шкірою, які можуть спровокувати загострення захворювання (наприклад, зволожувальних кремів, декоративної косметики). Якщо періоральний дерматит супроводжується свербежем, який загострюється вночі, перед сном можна надягати рукавички, щоб захистити шкіру від розчухування.

Щоб прискорити одужання, необхідно вмиватися теплою водою та використовувати м’яке мило без ароматизаторів. Щоб уникнути рецидивів, не рекомендується відновлювати використання засобів, які застосовувалися до появи висипу.

Клінічні рекомендації щодо профілактики періорального дерматиту

Клінічні рекомендації щодо профілактики періорального дерматиту можуть включати відмову від використання агресивних мийних засобів, косметики, стероїдів і кремів для обличчя, які спричиняють висип, свербіж і печіння. Також необхідно своєчасно лікувати супутні інфекції, гормональні порушення та дерматологічні захворювання (наприклад, розацеа).

Чи потрібна дієта при періоральному дерматиті?

Спеціальну дієту, що сприяє запобіганню ускладненням періорального дерматиту, не розроблено. Єдина рекомендація, виконання якої може вплинути на перебіг захворювання, — відмова від жувальних гумок. Для складання науково обґрунтованої дієти при періоральному дерматиті потрібні додаткові дослідження.

Чи можна повністю вилікуватися від періорального дерматиту?

У деяких пацієнтів симптоми захворювання можуть повністю зникнути після курсу терапії. Однак гарантованого способу профілактики рецидивів патології не існує. Якщо періоральний дерматит має рецидивний характер, повністю вилікувати його не вдасться. Терапію проводять курсами в міру виникнення загострень, які чергуються з ремісіями.

Чи можна заразитися періоральним дерматитом від іншої людини?

Заразитися періоральним дерматитом від іншої людини неможливо. Шляхи зараження можуть братися до уваги лише під час діагностики періорального дерматиту, що супроводжується інфекційними захворюваннями.