Види, симптоми та способи лікування розацеа

Рівень захворюваності на розацеа (рожеві вугрі) у світі перевищує 5%. Патологія частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків. У групі підвищеного ризику перебувають пацієнти віком від 30 до 50 років.

Що таке розацеа?

Розацеа — це хронічне запальне захворювання, яке супроводжується почервонінням шкіри та висипом (зазвичай на носі, лобі, підборідді та щоках). Також патологія може уражати очі.

Які симптоми розацеа?

Основним проявом захворювання є поступове або різке почервоніння шкіри обличчя. Інші симптоми розацеа можуть включати:

• тонкі підшкірні лінії (видимі дрібні кровоносні судини);

• печіння, поколювання, свербіж, сухість, стягнутість, огрубіння, лущення шкіри в ураженій ділянці;

• ринофіму (потовщення шкірних покривів на носі).

Захворювання може спричиняти сльозотечу, сухість, почервоніння, подразнення очей та ячмінь (гордеолум). Прояви патології також включають набряки повік та обличчя.

Який вигляд має розацеа?

Розацеа може мати вигляд рум’янцю або сонячного опіку, який не минає. Запалена шкіра може ставати червоною, рожевою або фіолетовою. Можлива локалізація висипу при розацеа:

• ніс;

• підборіддя;

• щоки;

• лоб;

• повіки та ділянка навколо очей.

Якщо дрібні кровоносні судини лопаються, вони можуть збільшуватися та проступати крізь шкіру у формі ниток або зірочок. Висипання, що супроводжують розaцеа, у рідкісних випадках можуть поширюватися на інші частини тіла (наприклад, на вуха, шию, груди та волосисту частину голови).

Чому з’являється розацеа?

Точні механізми розвитку захворювання невідомі. Причини розацеа можуть включати:

• генетичну схильність до патології;

• надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання, сильного вітру, високих або низьких температур;

• гормональні збої;

• підвищену активність імунної системи;

• дефіцит кателіцидину (білка, що захищає шкіру від інфекцій);

• демодекоз (розацеа, ускладнена демодекозом, прогресує на тлі зараження підшкірним кліщем Demodex);

• бактеріальні інфекції (наприклад, Helicobacter pylori);

• стрес;

• підвищені фізичні навантаження;

• часте вживання алкоголю, гарячих напоїв та гострої їжі (зміни в раціоні харчування є одними з найчастіших причин загострень при розацеа);

• побічні ефекти використання засобів для догляду за шкірою та волоссям (наприклад, лосьйонів або лаків для волосся).

Патологія також може розвиватися на тлі безконтрольного прийому медикаментів (наприклад, стероїдна розацеа є побічним ефектом застосування кортикостероїдів). Додаткові фактори ризику розацеа включають світлу шкіру, куріння та вік понад 30 років.

Як класифікують розацеа?

Класифікація захворювання враховує ступінь його тяжкості. Вид патології можна визначити за переважними симптомами.

В окрему категорію виділяють офтальморозацеа (очну форму патології). Симптоми очної розацеа можуть включати:

• біль, печіння, поколювання, відчуття стороннього тіла та «піску» в очах;

• сльозотечу;

• почервоніння, сухість, подразнення очей;

• запалення, лущення шкіри повік;

• непереносимість контактних лінз.

Офтальморозацеа розвивається незалежно від лицьової форми захворювання та може посилюватися супутніми захворюваннями очей. При запаленні рогівки ока (кератиті) підвищується ризик її помутніння.
На відміну від інших дерматологічних захворювань, гостра розацеа не діагностується. Захворювання завжди перебігає у хронічній формі.

Як розацеа розвивається за стадіями?

Виділяють три форми або стадії розацеа: еритематозно-телеангіектатичну, папуло-пустульозну та фіматозну. Тип захворювання визначається за результатами діагностики.

Еритематозно-телеангіектатична (I стадія, початкова форма)

На початкових етапах розацеа може проявлятися постійною еритемою (еритематозна стадія). Інші симптоми еритематозно-телеангіектатичної форми розацеа можуть включати:

• надмірний приплив крові до капілярів, який спричиняє відчуття жару в обличчі;

• періодичне почервоніння носа та щік;

• збільшення діаметра кровоносних судин, які стають добре помітними під шкірою.

Перебіг початкової стадії розацеа може супроводжуватися раптовою появою та зникненням симптомів. Причинами загострень можуть бути інтенсивні фізичні навантаження, вплив тепла, вживання алкогольних напоїв або гострої їжі.

Папуло-пустульозна (II стадія, запальна форма)

При переході розацеа на другу стадію з’являються папули (почервонілі запалені горбки) та пустули (запалені папули з гнійним вмістом). Симптоми папуло-пустульозної форми розацеа можуть доповнюватися набряками та посиленням судинного рисунка. Ключовою відмінністю патології від акне є відсутність чорних цяток у ділянці запалення.

Фіматозна (III стадія, гіпертрофічна форма)

Для фіматозної стадії розацеа характерні глибока еритема, телеангіектазія, папули, пустули, розширення пор, гіперплазія тканин, а також поява великих запальних вузликів (гранульом). При ураженні обличчя його контури стають грубими та нерівними, а потовщена, набрякла шкіра нагадує текстуру апельсинової кірки. При розацеа, яка супроводжується гіпертрофією сполучної тканини та сальних залоз із підвищеним відкладенням колагену, може з’являтися ринофіма (пухлиноподібна зміна та потовщення шкіри носа).

Які можуть бути ускладнення розацеа?

Розацеа не становить небезпеки для життя, і загальний прогноз сприятливий. Ускладнення розацеа можуть включати:

• рубцювання тканин;

• хронічну еритему;

• кон’юнктивіт;

• зниження гостроти зору.

Тяжкі форми патології можуть вплинути на самооцінку. Негативне сприйняття власної зовнішності може призвести до підвищеної тривожності та депресії.

Як діагностують розацеа?

При виявленні ознак розацеа необхідно записатися на консультацію дерматолога. Методи діагностики розацеа можуть включати:

• огляд шкіри;

• збір анамнезу (лікар розпитує пацієнта про час виникнення симптомів, спосіб життя, наявність супутніх захворювань та лікарські препарати, які приймаються);

• аналізи крові (можуть призначатися при підозрі на інфекційні захворювання, що супроводжують розацеа).

При ураженні очей дерматолог може направити пацієнта на консультацію офтальмолога. Диференціальна діагностика розацеа дає змогу виключити захворювання зі схожими симптомами (наприклад, акне, системний червоний вовчак, саркоїдоз, фотодерматит та періоральний дерматит).

Якими методами лікують розацеа?

Протоколи лікування розацеа з гарантованим результатом не розроблені. Методи лікування розацеа можуть включати:

• протизапальні, судинозвужувальні, антибактеріальні засоби, імунодепресанти;

• вітаміни (при розацеа можуть застосовуватися похідні вітаміну A, а також вітаміни B3 та B12. Деякі вітаміни (наприклад, ніацинамід) можуть входити до складу пероральних та зовнішніх засобів, що використовуються при розацеа;

• пілінги (наприклад, при розацеа можуть призначатися пілінги із саліциловою кислотою, що поєднує антибактеріальну та протизапальну дію, за умови, що вона не входить до числа тригерів);

• ін’єкції ботоксу (лікування розацеа ботулотоксином може сприяти контролю еритеми та припливів);

• мезотерапію (може зменшити запалення, еритему, папули та телеангіектазію при розацеа);

• мікрострумову терапію (мікроструми при розацеа чинять протизапальну дію та покращують загальний стан шкіри);

• засоби для захисту шкіри від зовнішніх впливів (при розацеа рекомендується наносити сонцезахисний крем для обличчя перед виходом на вулицю);

• дієтотерапію;

• хірургічне втручання;

• апаратне лікування розацеа (лазерну, світлову терапію).

Лазерне лікування розацеа сприяє усуненню судинної сітки, фіматозних змін, зменшенню стійкого почервоніння та запалення без ризику перегрівання та порушення цілісності шкіри.

Фототерапія при розацеа дає змогу значно знизити кількість вогнищ, зменшити площу, уражену еритемою, та оздоровити шкіру. Окрім усунення симптомів розацеа, неінвазивна світлотерапія (IPL) сприяє фотоомолодженню шкіри за рахунок активізації вироблення колагену, позбавлення від пігментації, дрібних зморшок та дефектів.

Своєчасна діагностика та лікування розацеа допомагають контролювати симптоми, запобігати ускладненням та підвищувати якість життя. Мінімальна тривалість курсу терапії зазвичай становить три місяці.

Яка схема антибактеріальної терапії розацеа?

Схему антибактеріальної терапії підбирає приватний дерматолог з урахуванням результатів діагностики. Антибіотики для зовнішнього застосування (креми, гелі, лосьйони) наносяться на уражені ділянки шкіри один-два рази на добу. Місцеве лікування може доповнюватися пероральними антибіотиками, дозування яких залежить від маси тіла пацієнта.

У середньому курс терапії антибіотиками при розацеа триває від одного до чотирьох місяців. Після двомісячної перерви можуть призначатися повторні курси.

Чи потрібні препарати для звуження судин при розацеа?

Препарати для звуження судин можуть використовуватися для лікування розацеа. Застосування судинозвужувального засобу (наприклад, нанесення мазі двічі на добу) може допомогти зменшити еритему. Судинозвужувальні препарати при розацеа можуть доповнюватися засобами з протизапальною дією (наприклад, гелем з азелаїновою кислотою).

Коли призначається системна терапія розацеа?

Системне лікування (пероральними препаратами) може призначатися при недостатній ефективності засобів для зовнішнього застосування. У більшості випадків основу системної терапії розацеа становлять антибіотики, які необхідно приймати один-два рази на добу. Також у межах лікувального курсу можуть призначатися пероральні бета-блокатори та ретиноїди.

Клінічні рекомендації щодо профілактики розацеа

Для профілактики загострень розацеа необхідно захищати шкіру від холоду, вітру та ультрафіолетового випромінювання за допомогою одягу, головних уборів або кремів із SPF не менше 30. Клінічні рекомендації щодо профілактики розацеа також можуть включати:

• уникнення тригерів (наприклад, стресу), які можуть погіршити симптоми;

• контроль інтенсивності фізичних навантажень;

• легкий масаж обличчя (для зменшення набряків);

• нормалізацію сну;

• дотримання дієти;

• утримання від дотиків руками та тертя шкіри обличчя.

При схильності до запалення повік рекомендується відмовитися від макіяжу очей. Чоловікам для зменшення подразнення шкіри обличчя можна використовувати електробритву замість станка.

Чи потрібна дієта при розацеа?

У кожної людини з розацеа може бути індивідуальний набір харчових тригерів, при вживанні яких підвищується ймовірність загострень захворювання. Дієта при розацеа:

• при розацеа не можна вживати алкоголь та гарячі напої;

• не рекомендується зловживати гострою, жирною їжею, томатами, шоколадом, корицею та цитрусовими;

• при розацеа можна їсти свіжі фрукти та овочі, багаті на клітковину, включати до раціону кефір та інші пробіотичні продукти (за умови, що вони не спричиняють загострень).

Лікар може порекомендувати пацієнту вести щоденник харчування, який допомагає встановити взаємозв’язок між раціоном та симптомами захворювання і скласти індивідуальний перелік продуктів, заборонених до вживання при розацеа. У разі виявлення чергового харчового тригера необхідно внести відповідні корективи до раціону харчування при розацеа.

Який спосіб життя необхідний для стійкої ремісії розацеа?

Окрім проходження курсів прийому препаратів, призначених дерматологом, для стійкої ремісії рекомендується зменшити рівень стресу (наприклад, за рахунок йоги, медитації або дихальних вправ). Також при підвищеному ризику загострень розацеа важливо відстежувати потенційні тригери, відмовитися від шкідливих звичок та уникати експериментів у догляді за шкірою. Вмиватися при розацеа необхідно теплою водою з м’якими мийними засобами. Методи мінімізації симптомів захворювання попередньо узгоджуються з лікарем.

Чи можна повністю вилікуватися від розацеа?

Ліки, за допомогою яких можна було б повністю вилікувати розацеа, ще не розроблені. Однак виконання приписів дерматолога (прийом медикаментів, уникнення тригерів, корекція способу життя) допомагає контролювати симптоми та запобігати ускладненням захворювання.

Чи можна заразитися розацеа від іншої людини?

Розацеа неможливо заразитися від іншої людини. Немає жодних медичних доказів того, що захворювання може передаватися контактним способом або повітряно-крапельним шляхом, тому ізоляція пацієнтів не потрібна.