Як зупинити розвиток атрофічного гастриту та вилікувати його?

Атрофічний гастрит трапляється приблизно у 20% населення. Захворювання може розвиватися в людей будь-якого віку, особливо в літніх людей віком понад 70 років (діагностується у 48%).

Що таке атрофічний гастрит?

Атрофічний гастрит — це запалення та стоншення слизової оболонки шлунка. Захворювання характеризується зменшенням кількості парієтальних (епітеліальних) клітин, які продукують соляну кислоту та ферменти шлунка, а також заміщенням їх епітелієм кишкового типу, пілоричними залозами та фіброзною тканиною. Атрофія слизової оболонки шлунка є кінцевою стадією хронічного гастриту, пов’язаного з Helicobacter pylori, а також іншими чинниками й автоімунними реакціями, спрямованими проти залозистих клітин шлунка.

Які симптоми атрофічного гастриту?

Зменшення кількості шлункових ферментів при атрофічному гастриті (пепсину та гастрину) призводить до атрофії слизової оболонки, порушення секреторної, травної, всмоктувальної, евакуаторно-моторної та захисної функцій шлунка. Симптоми атрофічного гастриту:

• біль в епігастральній ділянці (верхній частині живота);

• відчуття переповнення та здуття живота;

• неприємний присмак у роті та неприємний запах із рота;

• чергування закрепу й діареї;

• підвищене газоутворення;

• нудота та блювання;

• втрата апетиту й ваги;

• субфебрильна температура (у межах 37,1–38°C);

• домішки крові у блювотних масах або калі (блювання вмістом, схожим на кавову гущу, або чорні дьогтеподібні випорожнення).

Симптоми запалення слизової оболонки шлунка можуть посилюватися після приймання їжі та вживання молочних продуктів. Залежно від рівня кислотності (зниженої або підвищеної) ознаки патології можуть відрізнятися. Атрофічний гастрит із нульовою кислотністю супроводжується металевим присмаком у роті, підвищеною ламкістю волосся та нігтів, слабкістю і зниженням тиску. На атрофічний гастрит із рефлюксом (закиданням жовчі в шлунок) і підвищеною кислотністю вказують відрижка та печія з кислим присмаком, сильний біль у животі до та після їди або під час сну.

Чому виникає атрофічний гастрит?

Причини атрофічного гастриту варіюються залежно від форми патології (метапластичної або неметапластичної). За метапластичної форми відбувається заміщення шлункових залоз кишковими, за неметапластичної — зменшується концентрація шлункових залоз і внутрішніх ферментів (білків, що зв’язують вітамін B12).

На захворювання більшою мірою страждають жінки та літні люди, особливо за наявності патології в сімейному анамнезі. До факторів ризику атрофічного гастриту належать куріння, безконтрольне вживання алкоголю та нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), дієта з підвищеним вмістом солі та переважанням гострих, смажених, пряних і копчених страв.

Які бувають види атрофічного гастриту?

Класифікація атрофічного гастриту передбачає поділ на форми залежно від локалізації та обсягу ураження. Запалення може охоплювати антрум (кінцевий відділ), фундальну частину (дно), тіло шлунка або всі його відділи.

Антральний атрофічний гастрит

Антральний атрофічний гастрит уражає слизову оболонку вихідного відділу, розташованого в найнижчій частині шлунка, яка переходить у дванадцятипалу кишку. Ураження нижнього відділу шлунка найчастіше виникає через зараження Helicobacter pylori, термічні або хімічні пошкодження (вживання гарячої їжі, приймання НПЗП).

Гастрит тіла шлунка

Запалення тіла шлунка зазвичай розвивається при автоімунному атрофічному гастриті, який уражає парієтальні клітини, розташовані в тілі та дні шлунка, але не в антральному відділі. Ураження парієтальних клітин, які виробляють соляну кислоту та внутрішній фактор, призводить до атрофії слизової оболонки, підвищення кислотності шлунка та втрати внутрішнього фактора, необхідного для засвоєння вітаміну B12, нестача якого спричиняє анемію.

Мультифокальний гастрит

Мультифокальний (генералізований) гастрит розвивається на тлі автоімунних процесів і уражає ділянки малої кривизни (правого увігнутого верхнього краю) та дна шлунка. При атрофічному гіперпластичному гастриті може спостерігатися порушення мальабсорбції вітаміну B12, розвиток кишкової метаплазії епітелію шлунка та нейроендокринної пухлини (карциноїдного синдрому). Ризик розвитку карциноми шлунка при мультифокальному гастриті підвищується втричі.

Типи гастриту за ендоскопічною шкалою поширеності атрофії

Захворювання класифікують за шкалою Кімури — Такемото, яка описує ступінь і поширеність атрофії. Типи гастриту за ступенем вираженості атрофії:

1. Тип C-0 — без атрофії;

2. Тип C-1 — з атрофією в антральному відділі;

3. Тип C-2 — з межею атрофії на невеликій ділянці малої кривизни;

4. Тип C-3 — з межею атрофії на більшій частині малої кривизни;

5. Тип O-1 — з межею атрофії між малою кривизною та передньою стінкою;

6. Тип O-2 — з атрофією в межах передньої стінки шлунка;

7. Тип O-3 — з межею атрофії між задньою стінкою та великою кривизною;

8. Тип O-p — з атрофією вздовж малої та великої кривизни.

За типів C-1, C-2, C-3 діагностують атрофію закритого типу, а за O-1, O-2, O-3, O-p — відкритого. Тип O-p означає атрофічний пангастрит (ураження всіх відділів шлунка).

Як атрофічний гастрит розвивається за стадіями та ступенем вираженості?

Розвиток патології за стадіями може тривати багато років, що залежить від наявності провокувальних чинників, дієти та способу життя. Стадії атрофічного гастриту:

1. Поверхневий атрофічний гастрит без виражених ознак, із незначним зниженням секреції соляної кислоти.

2. Вогнищева (локальна) атрофія з появою ділянок запалення та стабільним рівнем соляної кислоти.

3. Дифузна (розсіяна) атрофія зі значним стоншенням слизової оболонки, появою ділянок кишкової метаплазії та зменшенням секреції соляної кислоти.

За ступенем інтенсивності атрофія може бути помірною (слабкою), помірно вираженою або сильно вираженою. Перші ознаки запалення найчастіше спостерігаються при помірно вираженому атрофічному гастриті.

Чим небезпечний атрофічний гастрит?

Атрофічний гастрит небезпечний через потенційні ускладнення (виразки шлунка, кровотечі та розвиток анемії). Залізодефіцитна анемія (нестача заліза, необхідного для утворення гемоглобіну в крові) при прихованих шлункових кровотечах може супроводжуватися слабкістю, запамороченням, пітливістю, блідістю шкіри, холодними руками та ногами.

Ускладнення атрофічного гастриту також можуть бути пов’язані з метаплазією (заміщенням слизової оболонки шлунка келихоподібними клітинами, які в нормі розташовані на стінках кишечника). Атрофічний гастрит із кишковою метаплазією може провокувати нейроендокринні пухлини та карциному шлунка.

Як діагностують атрофічний гастрит?

Діагностикою атрофії слизової оболонки шлунка займаються приватні гастроентерологи. На первинному прийомі лікар вислуховує скарги та збирає анамнез, проводить зовнішній і фізикальний огляд (оцінює слизові оболонки, пальпує живіт). Для підтвердження діагнозу лікар може призначити лабораторні та візуалізаційні дослідження. Методи діагностики атрофічного гастриту:

• фіброгастроскопія (ФГС) для оцінювання стану слизової оболонки шлунка та виявлення ділянок кишкової метаплазії;

• верхня ендоскопія (ЕГДС) для огляду верхньої частини шлунка та взяття зразка тканин (біопсії) для гістологічного дослідження;

• внутрішньошлункова pH-метрія (вимірювання рівня кислотності у шлунку);

• аналізи крові на антитіла до Helicobacter pylori, маркери атрофії (пепсиноген і гастрин), дефіцит заліза та вітаміну B12.

Діагностика патології також може включати УЗД органів черевної порожнини та копрограму (дослідження калу). За підозри на імунні порушення або новоутворення може знадобитися додаткова консультація ендокринолога або онколога.

Якими методами лікують атрофічний гастрит?

Для лікування запалення та стоншення слизової оболонки шлунка застосовують комбіновану терапію, що включає лікарські засоби, вітаміни та добавки. Методи лікування атрофічного гастриту:

• симптоматичні препарати (знеболювальні, спазмолітичні та обволікальні засоби);

• препарати для контролю кислотності шлунка (антациди, інгібітори протонної помпи, блокатори гістамінових H2-рецепторів, препарати вісмуту);

• антибактеріальні препарати для лікування Helicobacter pylori;

• імуносупресори (препарати для пригнічення надмірної активності імунної системи).

Замісна терапія при атрофічному гастриті, спричиненому автоімунними процесами, може включати ін’єкції вітаміну B12 та внутрішньовенні інфузії заліза. Для підвищення ефективності також знадобиться корекція харчування та способу життя (правильне харчування, відмова від куріння й алкоголю, обмеження кави та міцного чаю, зменшення стресу, нормалізація фізичної активності).

Яка схема медикаментозного лікування атрофічного гастриту?

Медикаментозне лікування атрофічного гастриту спрямоване на усунення першопричини запалення, полегшення симптомів, запобігання загостренням та ускладненням. Схема лікування атрофічного гастриту:

1. Усунення збудника (Helicobacter pylori) або лікування анемії за допомогою антибактеріальних препаратів, ін’єкцій вітаміну B12 та інфузій заліза.

2. Відновлення слизової оболонки шлунка за допомогою дієти, застосування пробіотиків і засобів, що регулюють кислотність шлунка.

3. Підтримувальна терапія, спрямована на запобігання загостренням.

Медикаментозне лікування атрофічного гастриту призначають на період від 10 днів до двох-трьох тижнів. Для корекції або продовження призначеного лікування, оцінювання динаміки та ефективності терапії знадобиться регулярний ендоскопічний моніторинг, який також спрямований на запобігання розвитку карциноми шлунка.

Чи допомагають народні методи в лікуванні атрофічного гастриту?

На основі попередніх досліджень натуральні засоби можуть бути ефективними для зменшення запалення, полегшення болю та пригнічення росту бактерій Helicobacter pylori. Методи лікування атрофічного гастриту в домашніх умовах:

• трави. Трави при атрофічному гастриті можуть мати антибактеріальний (екстракт журавлини та часнику), протизапальний (зелений і ромашковий чай) та обволікальний (солодка) ефект;

• ефірні олії (використовуються зовнішньо). При атрофічному гастриті олія чорного кмину спрямована на зменшення запалення, олія лимонної вербени та лимонної трави — на пригнічення бактерій Helicobacter pylori, імбирна, м’ятна та гвоздична олії — на поліпшення травлення;

• вітаміни. Поповнювати дефіцит вітамінів при атрофічному гастриті (вітамінів B12, C і D, омега-3 жирних кислот, фолієвої кислоти та кальцію) можна за допомогою продуктів харчування або вітамінно-мінеральних комплексів.

Полегшенню симптомів захворювання також можуть сприяти деякі продукти харчування (часник, броколі, папая, куркума та алое вера). Вживати їх можна після консультації гастроентеролога, зваживши користь і шкоду. Після дозволу лікаря проводити лікування атрофічного гастриту травами та іншими народними засобами необхідно як доповнення, а не заміну медикаментозної терапії.

Яка дієта потрібна при атрофічному гастриті?

При атрофії слизової оболонки шлунка гастроентеролог призначає дієту, спрямовану на полегшення симптомів, відновлення слизової оболонки шлунка, запобігання загостренням і поповнення дефіцитів. Лікувальна дієта передбачає:

• виключення з раціону смажених і жирних страв, обмеження тваринних жирів;

• відмову від вживання продуктів, що подразнюють слизову оболонку (копчених, гострих і пряних страв, маринадів, солодких газованих напоїв та алкоголю);

• обмеження солі та грубих харчових волокон (листя капусти, шкірки фруктів, овочів, бобових і насіння).

Під час дотримання гастроентерологічної дієти перевагу необхідно віддавати вареним, тушкованим, запеченим або приготованим на парі продуктам, складним вуглеводам (цільнозерновим продуктам, крохмалистим овочам, бобовим), рослинному білку (бобовим і соєвим продуктам). Для полегшення гострих симптомів також необхідно дотримуватися принципу дрібного харчування (вживати їжу невеликими порціями по 200–300 грамів п’ять-шість разів на день).

Тижневе меню при атрофічному гастриті

Складання тижневого меню при запаленні та стоншенні слизової оболонки шлунка дає змогу спростити підбір інгредієнтів для страв і уникнути похибок у харчуванні. Дозволені продукти при атрофічному гастриті:

• нежирні сорти м’яса (баранина, яловичина, кролятина, птиця без шкіри);

• риба та морепродукти (форель, сом, тріска, гребінці, креветки, краби);

• кисломолочні продукти (нежирний кефір і сир, напівзнежирений і нежирний кисломолочний сир та страви з нього);

• крупи (гречана, вівсяна, пшоняна, рисова та житня каші, кіноа);

• овочі (цукіні, броколі, цибуля-порей, морква, огірки, гарбуз і квасоля);

• фрукти та ягоди (банани, груші, нектарини й персики, чорниця, ожина та полуниця);

• жири (нерафінована соняшникова й оливкова олія, авокадо).

Харчування також має відповідати рівню кислотності шлунка. При атрофічному гастриті з підвищеною кислотністю дієта повинна включати продукти, що сприяють зменшенню кількості шлункового соку (відварені, тушковані або запечені овочі, нежирні види м’яса та риби, овочеві супи, очищені від шкірки фрукти). Дієта при атрофічному гастриті зі зниженою кислотністю повинна включати продукти, що сприяють посиленню моторики шлунка та стимуляції вироблення шлункового соку (розварені каші, макаронні вироби, яйця, яблука та цитрусові).

Рецепти страв при атрофічному гастриті

Харчування при атрофічному гастриті має бути збалансованим, а щоб уникнути зривів у харчуванні — різноманітним. Приклади рецептів страв при атрофічному гастриті:

• сніданок. Правильний сніданок при атрофічному гастриті може включати приготований на парі омлет, вівсяну або гречану кашу на воді чи з невеликою кількістю молока;

• обід. Обід може складатися з овочевого або нежирного курячого бульйону, нежирних сортів м’яса чи риби, варених, запечених і тушкованих овочів;

• вечеря. Вечеря може включати кисломолочні продукти, кисломолочний сир і страви з нього (сирники, млинці), приготоване нежирне м’ясо або рибу, овочеві чи м’ясні запіканки.

На другий сніданок і підвечірок можна вживати кисломолочні продукти, ягоди та очищені фрукти, бездріжджовий або підсушений хліб, солодощі (мармелад, зефір, джеми, вироби з білковим кремом). До приготованих страв або перекусів також можна додавати авокадо, сухофрукти (фініки, інжир) та горіхи (при атрофічному гастриті горіхи необхідно очищати від шкірки). З напоїв перевагу варто віддавати очищеній воді, відвару шипшини, зеленому трав’яному чаю, компотам і киселям.

Як відновити слизову оболонку шлунка при атрофічному гастриті?

Після усунення першопричини патології, її симптомів та ускладнень необхідно відновити слизову оболонку й захисні функції шлунка. Відновлення слизової оболонки шлунка при атрофічному гастриті включає:

• дотримання дієти, призначеної гастроентерологом, і принципів дрібного харчування;

• усунення провокувальних чинників (куріння, алкоголю, кофеїну та НПЗП);

• приймання призначених лікарем симптоматичних і медикаментозних засобів.

Для прискорення загоєння слизової оболонки шлунка лікар також може призначити пробіотики (препарати, що містять корисні бактерії) та гастропротектори. Для підвищення ефективності медикаментозної терапії також необхідно скоригувати спосіб життя (регулярно займатися фізичною активністю, зменшувати та контролювати стрес).

Клінічні рекомендації щодо профілактики атрофічного гастриту

Профілактика атрофічного гастриту спрямована на запобігання інфікуванню бактеріями Helicobacter pylori та зменшення впливу чинників, що підвищують ризик розвитку захворювання. Клінічні рекомендації щодо профілактики атрофічного гастриту:

• ретельна гігієна рук;

• виключення з раціону продуктів і напоїв, що подразнюють слизову оболонку;

• відмова від куріння та вживання алкоголю;

• обмеження приймання НПЗП.

Для зменшення ризику запалення та запобігання загостренням необхідно контролювати стрес за допомогою регулярної фізичної активності, дихальних практик і медитацій. Профілактика патології також передбачає нормалізацію режиму сну й неспання, чергування активності та відпочинку.