Неатрофічний гастрит: причини, симптоми, види та методи лікування

Близько 40% дорослих мають симптоми хронічного гастриту. Неатрофічний гастрит є різновидом хронічного гастриту, і за відсутності лікування може переходити в атрофічну форму.

Що таке неатрофічний гастрит?

Неатрофічний гастрит — це хронічне захворювання слизової оболонки шлунка, що характеризується запаленням епітелію без стоншення тканин та атрофії (стоншення) залоз. Патологічний процес зачіпає лише поверхневий шар епітелію, не поширюючись на м’язову та серозну оболонки стінок органа.

Які симптоми неатрофічного гастриту?

Неатрофічний гастрит розвивається поступово і тривалий час може перебігати безсимптомно. У міру прогресування захворювання з’являються малопомітні, але характерні ознаки, які з часом посилюються. Симптоми неатрофічного гастриту включають:

• тяжкість і ниючий біль в епігастральній ділянці (верхній центральній частині живота, розташованій одразу під грудиною, між реберними дугами), лівому підребер’ї або навколо пупка, що посилюється натщесерце та після рясної їжі;

• відчуття переповненості шлунка навіть після невеликої кількості їжі;

• нестабільні випорожнення з чергуванням закрепів і діареї;

• нудоту, іноді супроводжувану блювотними позивами;

• печію, кислий або гіркий присмак у роті, неприємний запах із рота;

• наліт на язиці білуватого відтінку;

• зниження апетиту та поступову втрату ваги;

• дискомфорт і біль у шлунку під час голодування, які зменшуються після їжі, але повертаються через дві та більше години.

Перебіг захворювання тривалий, із періодами загострень і ремісій, погіршення стану провокують нерегулярне харчування, стреси, вживання алкоголю та лікарських препаратів, що подразнюють шлунок. За наявності трьох і більше із зазначених симптомів важливо звернутися за консультацією до гастроентеролога.

Чому з’являється неатрофічний гастрит?

Найчастіше неатрофічний гастрит з’являється на тлі зараження бактерією Helicobacter pylori, яка посилює вироблення соляної кислоти та пошкоджує слизову оболонку шлунка. Інші причини неатрофічного гастриту:

• зараження іншими бактеріями (наприклад, Escherichia coli, Salmonella), грибами (наприклад, Candida albicans) або паразитами (наприклад, лямбліями);

• зловживання гострою, жирною, солоною та важкою білковою їжею;

• нерегулярне харчування, чергування тривалих періодів голоду з переїданням;

• куріння;

• зловживання алкоголем;

• хронічні стреси та нервове перенапруження;

• ендокринні захворювання, що впливають на секрецію шлункового соку (наприклад, гіпотиреоз, гіпертиреоз);

• тривалий або безконтрольний прийом лікарських препаратів, що подразнюють шлунок (наприклад, нестероїдних протизапальних препаратів);

• хронічні інфекції (наприклад, туберкульоз, віруси гепатиту);

• хронічні інтоксикації (наприклад, алкогольна інтоксикація, отруєння важкими металами).

Причиною захворювання може бути дуоденогастральний рефлюкс (потрапляння у шлунок жовчних кислот і ферментів із дванадцятипалої кишки). Факторами ризику неатрофічного гастриту можуть бути наявність інших патологій травної системи (наприклад, езофагіту, панкреатиту, холециститу або дуоденіту).

Інфекційний неатрофічний гастрит

Інфекційний неатрофічний гастрит — це запалення слизової оболонки шлунка, спричинене патогенними агентами (бактеріями, вірусами, грибами, паразитами). Залежно від етіології виділяють бактеріальний, вірусний, грибковий та паразитарний інфекційні гастрити.

Неінфекційний неатрофічний гастрит

Неінфекційний неатрофічний гастрит — це запалення слизової оболонки шлунка, яке не пов’язане з інфекційними агентами. Залежно від етіології захворювання буває різних видів.

Які бувають види неатрофічного гастриту?

Залежно від локалізації виділяють антральний неатрофічний гастрит (запалення антрального відділу шлунка), фундальний (ураження тіла шлунка) та пангастрит (залучення в запальний процес усієї слизової оболонки шлунка). Згідно з морфологічними змінами класифікують поверхневий (запалення верхніх шарів слизової оболонки без значних структурних змін), гіперпластичний (потовщення слизової оболонки, можливе утворення бородавок і складок) та ерозивний (утворення ерозій) гастрити.
За ступенем поширеності запального процесу виділяють вогнищевий та дифузний гастрити. При дифузному неатрофічному гастриті запальний процес охоплює більшу частину або всю слизову оболонку шлунка. При вогнищевому гастриті запалення обмежене певною ділянкою слизової оболонки.

Антральний неатрофічний гастрит

Антральний неатрофічний гастрит характеризується запаленням слизової оболонки антрального відділу шлунка, розташованого перед переходом у дванадцятипалу кишку. Основною причиною антрального гастриту є інфекція Helicobacter pylori. Вторинними факторами розвитку захворювання можуть бути тривалий прийом НПЗП, зловживання алкоголем і кавою, куріння, рефлюкс жовчі з дванадцятипалої кишки.
Антральний гастрит часто супроводжується підвищеною кислотністю. Захворювання може призводити до ерозивних змін і виразкової хвороби.

Фундальний неатрофічний гастрит

Фундальний неатрофічний гастрит характеризується хронічним запаленням слизової оболонки фундального відділу шлунка, розташованого у його верхній частині, поруч із переходом у стравохід. Причиною захворювання може бути як інфекція Helicobacter pylori, так і аутоімунні фактори.
При фундальному гастриті кислотність частіше знижена. Захворювання може призводити до порушень травлення, рефлюкс-езофагіту (закидання шлункового вмісту у стравохід і запалення його слизової оболонки). Ускладненням захворювання є стоншення слизової оболонки та перехід захворювання в атрофічну форму, що підвищує ризик перніціозної анемії (дефіциту вітаміну B12) та передракових змін.

Які бувають форми неатрофічного гастриту?

Неатрофічний гастрит може перебігати в гострій та хронічній формах. Гострий неатрофічний гастрит характеризується раптовим запаленням слизової оболонки шлунка, часто пов’язаним із впливом зовнішніх факторів. Хронічна характеризується тривалим запаленням із періодичними загостреннями.

Поверхневий неатрофічний гастрит

Поверхневий неатрофічний гастрит характеризується запаленням верхнього шару тканин слизової оболонки шлунка і не зачіпає глибші структури. Переважна більшість неатрофічних гастритів є поверхневими. Тканини в процесі запалення не втрачають кровопостачання та живлення, тому за своєчасного лікування захворювання зазвичай добре піддається терапії.

Гіперпластичний неатрофічний гастрит

Гіперпластичний неатрофічний гастрит — це запалення слизової оболонки шлунка, за якого відбувається збільшення та потовщення слизового шару без ознак атрофії залоз. Захворювання виникає у відповідь на тривале подразнення слизової оболонки, коли залози починають гіперпластично збільшуватися, що призводить до потовщення складок слизової оболонки шлунка.

Ерозивний неатрофічний гастрит

Ерозивний неатрофічний гастрит характеризується виникненням на слизовій оболонці шлунка ерозій, але без вираженої атрофії залоз. Захворювання може перебігати безсимптомно або з незначними симптомами (легким болем у животі, нудотою або тяжкістю в животі після їжі), однак частіше має гострий перебіг, проявляючись ознаками кровотечі з ерозій (блюванням із кров’ю або чорними випорожненнями).

Чим небезпечний неатрофічний гастрит?

Неатрофічний гастрит небезпечний ускладненнями. За відсутності лікування захворювання може прогресувати, призводячи до атрофічної форми (стоншення слизової оболонки), порушення секреторних і моторних функцій шлунка. У запущених випадках неатрофічний гастрит може провокувати утворення ерозій, виразок та підвищувати ризик розвитку злоякісних новоутворень (наприклад, аденокарциноми або лімфоми шлунка).

Як діагностують неатрофічний гастрит?

Діагностику неатрофічного гастриту проводить гастроентеролог. Лікар збирає медичний анамнез та проводить фізикальний огляд, включаючи пальпацію та перкусію (простукування). Основним методом діагностики неатрофічного гастриту є гастроскопія (ендоскопічне дослідження, що дає змогу візуалізувати слизову оболонку шлунка, оцінити стан тканин та за необхідності взяти біопсію). Лабораторна діагностика неатрофічного гастриту може включати:

• загальний аналіз крові (для оцінки рівня гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів та ШОЕ, виявлення ознак запалення);

• аналіз калу на приховану кров (для виявлення мікроскопічних кровотеч у шлунково-кишковому тракті);

• тест на антиген Helicobacter pylori у калі (для виявлення хелікобактерної інфекції);

• загальний аналіз калу (для оцінки функції шлунково-кишкового тракту, виявлення інфекцій, запалень та порушень травлення).

Для виявлення супутніх захворювань та ускладнень лікар може направити на біохімічний аналіз крові. Для підтвердження наявності Helicobacter pylori у шлунку гастроентеролог може провести уреазний дихальний тест.

Якими методами лікують неатрофічний гастрит?

Лікування неатрофічного гастриту проводиться комплексно і спрямоване на зменшення запалення, нормалізацію кислотності, відновлення слизової оболонки шлунка та запобігання рецидивам. Методи лікування неатрофічного гастриту можуть включати медикаментозну терапію, дотримання дієти, управління стресом, народні засоби, усунення провокуючих факторів (наприклад, алергії при алергічній формі захворювання). У більшості випадків неатрофічний гастрит можна повністю вилікувати, якщо вчасно встановити причину запалення та розпочати лікування.

Яка схема медикаментозного лікування неатрофічного гастриту?

Схема медикаментозного лікування неатрофічного гастриту підбирається індивідуально, залежно від типу захворювання (наприклад, гострого або хронічного), його причин (наприклад, інфекції, неправильного харчування), наявності супутніх захворювань, ступеня вираженості симптомів. Медикаментозне лікування неатрофічного гастриту може включати:

• антибіотики (при формі, спричиненій інфекцією Helicobacter pylori);

• інгібітори протонної помпи (для зменшення вироблення шлункової кислоти, зниження запалення та полегшення болю);

• блокатори H2-рецепторів (для зниження вироблення соляної кислоти у шлунку);

• антациди (для нейтралізації кислоти, полегшення симптомів печії, зменшення больових відчуттів);

• гастропротектори (для захисту слизової оболонки шлунка від агресивного впливу кислоти та інших подразнювальних речовин);

• прокінетики (для відновлення моторики шлунка, покращення перистальтики та нормалізації травлення);

• М-холінолітики (для зниження секреції кислоти, покращення стану при гастритах із гіперсекрецією)

При аутоімунних формах захворювання лікар може призначити протизапальні препарати (для зменшення запалення) та глюкокортикоїдні гормони (для пригнічення активності імунної системи). У разі розвитку В12-дефіцитної анемії призначається курс вітаміну В12.

Чи допомагають народні методи при терапії неатрофічного гастриту?

Народні методи лікування неатрофічного гастриту можуть застосовуватися для зменшення симптомів, покращення загального стану та підтримання слизової оболонки шлунка. Лікування неатрофічного гастриту в домашніх умовах може включати:

• прийом відварів трав (наприклад, ромашки, м’яти, подорожника, звіробою) — для зменшення запалення;

• вживання меду — для загоєння слизової оболонки шлунка;

• прийом соку або настою алое вера — для відновлення слизової оболонки.

При гастриті зі зниженою кислотністю вживання квашеної капусти допоможе стимулювати секрецію шлункового соку та нормалізувати травлення. Нормалізувати кислотність допоможе вживання мінеральної води.

Яка дієта потрібна при неатрофічному гастриті?

При неатрофічному гастриті рекомендується дієта №2 із дробним харчуванням п’ять–шість разів на день, щоб не перевантажувати шлунок. При загостренні захворювання або формі з підвищеною кислотністю рекомендуються дієти №1а та №1. При переході хвороби в атрофічну форму або супутніх захворюваннях печінки, жовчовивідних шляхів чи підшлункової залози призначається дієта №5.
Раціон при неатрофічному гастриті передбачає виключення подразнювальних продуктів (гострих, смажених, жирних, копчених продуктів, консервів, концентратів, фастфуду, кави, алкоголю, газованих напоїв, цитрусових, шоколаду, квасолі, гороху, грибів). Рекомендується вживання м’якої та легко засвоюваної їжі (супів на легкому бульйоні, відварених овочів). Інші дозволені продукти при гастриті:

• вчорашній хліб, галетне печиво, бублики;

• манна, вівсяна, рисова та гречана каші;

• молочні продукти;

• нежирне м’ясо та риба.

Вироби зі здобного тіста також виключаються з раціону. Каші рекомендується готувати з протертих круп (не цільнозернових). Кукурудзяну, перлову та ячмінну крупи рекомендується виключити, пшоняну кашу можна вживати зрідка.
Їжу необхідно вживати в теплому вигляді. Овочі та фрукти рекомендується вживати у вигляді пюре. Перевагу бажано віддавати тушкованим, запеченим, вареним і приготованим на парі стравам.

Тижневе меню при неатрофічному гастриті

Тижневе меню при неатрофічному гастриті складається з урахуванням форми та прогресування захворювання. Орієнтовне меню на тиждень, засноване на дієті №2, представлено в таблиці.

Клінічні рекомендації щодо профілактики неатрофічного гастриту

Профілактика неатрофічного гастриту включає виключення з раціону продуктів, що подразнюють слизову оболонку шлунка (гострого, жирного, смаженого, кави, газованих напоїв), вживання їжі, багатої на вітаміни, білки та клітковину, а також перевагу відвареним, тушкованим і приготованим на парі стравам. Інші клінічні рекомендації щодо профілактики неатрофічного гастриту:

• відмова від шкідливих звичок (куріння, зловживання алкоголем);

• дотримання особистої гігієни (регулярне миття рук, особливо після туалету та перед прийомом їжі);

• помірність у застосуванні НПЗП (лише за рекомендацією лікаря та в мінімально необхідних дозах);

• зниження рівня стресу;

• підтримання нормальної ваги.

Для раннього виявлення гастриту та інших захворювань ШКТ, починаючи з 40 років, необхідно проходити регулярні медичні огляди, включаючи гастроскопію (ФГДС) та тестування на інфекцію Helicobacter pylori. Особливо важливо стежити за станом здоров’я за наявності захворювань ШКТ у найближчих родичів.