Як розпізнати та вилікувати хронічний гастрит, не допустивши його загострення?

Хронічний гастрит є запальним захворюванням шлунка, що характеризується тривалим перебігом і періодичними рецидивами. Часті загострення призводять до атрофії слизової оболонки шлунка та порушення його функцій.

Що таке хронічний гастрит?

Хронічний гастрит — це рецидивуюче захворювання, яке характеризується запально-дистрофічними змінами слизової оболонки шлунка. Структурні зміни тканин шлунка (заміщення залозистого епітелію сполучною тканиною) призводять до порушення його функціональності та розладу травлення.

Чому гастрит стає хронічним?

Гастрит може бути гострим або хронічним. Гостра форма характеризується стрімким розвитком і виникає через інфекцію, неякісне харчування або стресові ситуації. Коли запалення слизової оболонки шлунка стає постійним і триває понад три місяці, воно переходить у хронічну стадію. Хронічний гастрит розвивається на тлі відсутності або недостатнього лікування гострої форми.
У клінічній практиці виділяють зовнішні та внутрішні фактори ризику розвитку патології. Провокуючі фактори розвитку хронічного гастриту:

• порушення режиму харчування (нерегулярні прийоми їжі, їжа всухом’ятку, недостатнє пережовування, перекуси на ходу);

• шкідливі харчові звички (вживання великої кількості гострої, смаженої, кислої, копченої їжі);

• часте вживання спиртних напоїв (алкоголь сприяє посиленій секреції шлункового соку та спричиняє подразнення слизової оболонки шлунка);

• куріння (нікотин підвищує тонус судин, що погіршує кровообіг у тканинах шлунка);

• тривале вживання лікарських засобів (препаратів групи нестероїдних протизапальних засобів);

• ендокринні порушення (гіпертиреоз, гіпотиреоз, цукровий діабет);

• порушення обміну речовин;

• аутоімунні порушення (імунна система виробляє антитіла до власних тканин організму).

Ризик розвитку гастриту підвищений при інших хронічних патологіях шлунково-кишкового тракту (наприклад, панкреатиті, гепатиті, цирозі печінки). Захворювання органів травлення провокують патологічні зміни в роботі шлункових залоз, пошкодження слизової оболонки шлунка та призводять до її хронічного запалення. Порушення перистальтики кишечника може спричинити рефлюкс-гастрит (запалення слизової в ділянці воротаря, спричинене зворотним закиданням жовчі з дванадцятипалої кишки).

Які симптоми хронічного гастриту?

Ознаки хронічного гастриту залежать від його виду, локалізації та тяжкості патологічного процесу й можуть варіюватися від легких диспептичних розладів до більш серйозних проявів. Клінічна симптоматика патології посилюється в міру прогресування захворювання. Симптоми хронічного гастриту:

• дискомфорт і біль в епігастрії (верхній частині живота);

• печія та відрижка;

• неприємний запах із рота;

• нудота та блювання;

• проблеми з випорожненнями (діарея, закреп);

• погіршення апетиту, швидке насичення;

• відчуття переповнення та тиску в животі після їди;

• білий наліт на язиці.

Через розлади травлення та погіршення засвоєння поживних речовин може спостерігатися загальна слабкість, занепад сил, нестача енергії. Порушення всмоктування мікроелементів і вітамінів може призвести до гіповітамінозу та анемії та, як наслідок, до сухості шкірних покривів, висипань, ламкості нігтів і волосся, а також неврологічних і психологічних розладів (наприклад, безсоння, дратівливості, оніміння кінцівок).
При ознаках хронічного гастриту необхідна консультація гастроентеролога. Важливо своєчасно виявити патологію та розпочати лікування для запобігання ускладненням і покращення якості життя пацієнта.

Де локалізуються болі при хронічному гастриті?

При хронічному гастриті біль, як правило, виникає в епігастрії — у верхній центральній частині живота, ближче до сонячного сплетення. Про хронічні патології шлунково-кишкового тракту може свідчити постійний або періодичний тупий і ниючий біль. При загостренні гастриту виникає інтенсивний спастичний біль — шлунок охоплюється спазмами.
Біль у шлунку при гастриті пов’язаний із прийомом їжі. Больові відчуття та відчуття розпирання в животі з’являються після їди (одразу або через кілька годин після прийому їжі), під час голоду або вночі під час сну.

Які бувають форми хронічного гастриту?

Класифікація патології за причиною розвитку (етіологією), локалізацією ураження та морфологічними змінами дозволяє лікарям точно діагностувати захворювання, визначити його стадію та вибрати оптимальну схему лікування. Раннє виявлення та діагностика сприяють ефективному контролю захворювання та запобіганню його ускладненням.

Також розрізняють форми хронічного гастриту за рівнем соляної кислоти, яка входить до складу шлункового соку. Гастрит із підвищеною кислотністю характеризується посиленою секрецією соляної кислоти та підвищенням рН шлункового соку і супроводжується печією та кислим присмаком у роті. Гастрит зі зниженою кислотністю розвивається на тлі порушення функцій клітин, що продукують соляну кислоту.

Хронічний гастрит типу А (аутоімунний)

Хронічний аутоімунний гастрит — це тривале запалення слизової оболонки шлунка в ділянці тіла та дна шлунка, спричинене антитілами, які уражають парієтальні клітини. До факторів ризику захворювання належать генетична схильність, екзогенні шкідливі впливи, інфікування Helicobacter pylori.
Захворювання характеризується млявою симптоматикою або безсимптомним перебігом, що ускладнює його своєчасну діагностику. Основний клінічний прояв аутоімунного гастриту – шлункова диспепсія. Ознаки хронічного гастриту типу А:

• відчуття тяжкості та переповнення в епігастрії після їди;

• нудота, здуття живота;

• неприємний запах із рота;

• нестійкі випорожнення (закрепи та діарея).

При прогресуванні хвороби з’являються скарги на відсутність апетиту та швидке насичення навіть невеликими порціями їжі, унаслідок чого спостерігається зменшення маси тіла. Через порушення всмоктування поживних речовин може розвинутися анемія, яка проявляється блідістю шкіри, задишкою під час навантаження, підвищеною втомлюваністю та запамороченням.
Аутоімунний гастрит не піддається повному виліковуванню, однак при своєчасній діагностиці та підтримувальній терапії можна досягти тривалої ремісії. З огляду на підвищений ризик онкології, при патології необхідне регулярне спостереження у гастроентеролога та проведення ендоскопії кожні два-три роки.

Хронічний гастрит типу В (бактеріальний)

Хронічний бактеріальний гастрит — це захворювання, спричинене мікроаерофільною грамнегативною бактерією Helicobacter pylori. Інфекція уражає шлунковий епітелій і стійка в кислому середовищі. Джерелами зараження бактерією є пацієнти з явним або латентним хелікобактеріозом, домашні та сільськогосподарські тварини.
Інфікування H. pylori тривалий час перебігає безсимптомно. До виникнення хронічного гастриту типу В призводить посилене вироблення соляної кислоти та гастрину. У міру прогресування захворювання формуються ділянки атрофії слизової оболонки шлунка, знижується кислотність. Симптоми хронічного бактеріального гастриту:

• періодичні болі в епігастральній ділянці;

• відчуття тяжкості та дискомфорту після прийому їжі;

• нудота;

• почастішання дефекації та зміна характеру випорожнень.

Тривала хелікобактерна інфекція без терапії може призвести до виразки шлунка або дванадцятипалої кишки. Лікування захворювання залежить від оборотності морфологічних змін слизової ШКТ.

Хронічний гастрит типу С (рефлюкс-гастрит)

Хронічний рефлюкс-гастрит — це запальний процес рецидивуючого характеру, що розвивається на слизовій оболонці антрального відділу шлунка внаслідок зворотного закидання їжі з дванадцятипалої кишки. Харчові маси негативно впливають на оболонку шлунка, оскільки є більш кислими та містять жовчні кислоти й інші ферменти.
Симптоми хронічного рефлюкс-гастриту залежать від ступеня ураження слизової шлунка та характеру перебігу патології. Види хронічного гастриту типу С:

• дуоденогастральний тип. Патологічний процес розвивається внаслідок недостатнього змикання воротаря;

• біліарний тип. Спостерігаються порушення в роботі підшлункової залози та жовчовивідних проток, унаслідок чого відбувається закидання жовчі в шлунок;

За локалізацією ураження слизової оболонки шлунка розрізняють вогнищеву форму та дифузну. При вогнищевій формі ураження спостерігається на обмеженій ділянці слизової, при дифузній — запальний процес охоплює більшу площу оболонки шлунка.
Тривалий запальний процес призводить до появи дефектів слизової оболонки шлунка у вигляді ерозій, що проникають у м’язовий шар. Хронічний атрофічний гастрит розвивається внаслідок дегенеративних змін слизової шлунка, за яких спостерігається дисфункція залоз, що виділяють шлунковий сік.

Змішаний тип хронічного гастриту (AВ)

Змішаний хронічний гастрит — це запальне захворювання слизової оболонки шлунка, яке спричиняється кількома факторами (бактерією хелікобактер та аутоімунними порушеннями). Патологія проявляється у вигляді ерозивного, гіперпластичного та атрофічного ураження слизової.
Симптоми хронічної форми захворювання мають невиражений характер. Пацієнти можуть відчувати періодичний дискомфорт у животі. Інші ознаки хронічного гастриту типу АВ:

• постійна печія та відрижка;

• нудота та блювання;

• голодні болі, що виникають уночі;

• здуття, метеоризм.

При загостренні можуть з’явитися блювання з домішкою крові та біль спастичного характеру. Загострення відбувається при порушенні дієти або серйозних похибках у раціоні.

Чим небезпечний хронічний гастрит?

За відсутності терапії хронічний гастрит з часом може ускладнитися виразковою хворобою, за якої слизова оболонка шлунка виразковується. Ерозії можуть поглиблюватися та кровоточити, що небезпечно шлунковою кровотечею, анемією та перитонітом. Крім того, атрофія слизової оболонки шлунка може спровокувати розвиток передракових змін (кишкової метаплазії) та раку шлунка.

Як діагностують хронічний гастрит?

Обстеження включає збір анамнезу, зовнішній та фізикальний огляд. Гастроентеролог виявляє скарги, визначає характер симптомів, запитує про спосіб життя та харчові звички. Діагностика хронічного гастриту може включати:

• ендоскопічне дослідження шлунка (фіброгастродуоденоскопію);

• тест на інфекцію Helicobacter pylori;

• біопсію (взяття фрагментів слизової оболонки шлунка для морфологічного та гістологічного дослідження, а також кислотності шлунка);

• клінічний та біохімічний аналізи крові (для оцінки загального стану організму, ступеня запалення);

• аналіз калу на приховану кров.

УЗД органів черевної порожнини дає змогу провести якісну диференціальну діагностику та виявити захворювання ШКТ, супутні хронічному гастриту.

Якими методами лікують хронічний гастрит?

Лікування хронічного гастриту, як правило, консервативне, включає прийом лікарських засобів та дотримання рекомендацій гастроентеролога щодо харчування. Оперативні втручання можуть знадобитися лише в екстрених випадках, наприклад, при появі відкритих виразок та шлунковій кровотечі. Також хірургічне втручання проводиться, якщо причиною гастриту стало стороннє тіло у шлунку або непрохідність стравоходу.

Яка схема медикаментозного лікування хронічного гастриту?

Терапія патології спрямована на усунення інфекції, зниження продукції соляної кислоти, захист слизової оболонки шлунка та покращення травлення. Схема медикаментозного лікування хронічного гастриту може включати:

• інгібітори протонної помпи, Н2-гістаміноблокатори (зменшують кислотність шлункового соку);

• гастропротектори (прискорюють процес відновлення слизової оболонки шлунка, створюють на її поверхні захисну оболонку);

• антибіотики (для усунення бактерії Helicobacter pylori);

• прокінетики (покращують моторику органів травлення);

• пробіотики та пребіотики (підтримують здорову мікрофлору шлунка);

• спазмолітики (усувають спазм шлунка та купірують біль);

• препарати ферментів (нормалізують процеси перетравлення їжі);

• вітамінні препарати (при розвитку анемії та авітамінозу).

Схему лікування хронічного гастриту на стадії загострення або ремісії підбирає гастроентеролог, ґрунтуючись на особливостях конкретної клінічної ситуації. При супутніх патологіях ШКТ важливо проводити їх спільне лікування.

Чи допомагають народні методи при терапії хронічного гастриту?

У складі комплексного лікування пацієнту можуть бути рекомендовані деякі засоби народної медицини. Наприклад, протизапальну дію має відвар із ромашки. Однак призначити їх обов'язково повинен лікар.

Чому загострюється хронічний гастрит?

Загострення захворювання може бути спровоковане різними факторами, включаючи порушення дієти та зниження імунітету. Провокуючі фактори загострення хронічного гастриту:

• вживання гострих, жирних або кислих продуктів;

• інтоксикація організму, кишкові інфекції та харчове отруєння;

• переохолодження;

• алкоголь та куріння;

• перевтома, стресові ситуації, тривале психологічне напруження;

• несвоєчасний прийом їжі, тривале голодування;

• прийом лікарських препаратів, які чинять токсичний та подразнювальний вплив на стінки кишечника та шлунка.

Важливо враховувати потенційно негативні фактори, які можуть сприяти загостренню захворювання, та вживати заходів для його запобігання.

Скільки триває загострення хронічного гастриту?

Загострення хронічного гастриту може тривати від кількох днів до кількох тижнів залежно від особливостей організму та тяжкості патологічного процесу. Важливо при гострій формі патології якомога раніше розпочати терапію, щоб уникнути ускладнень. Якщо своєчасно розпочати лікування, загострення можна купірувати за три-п'ять днів.

Як не допустити загострення хронічного гастриту?

Для запобігання рецидиву патології важливо стежити за харчуванням, дотримуватися дієти, уникати стресових ситуацій, вести активний спосіб життя та регулярно проходити обстеження у лікаря для своєчасного виявлення можливих змін у роботі органів травлення.

Клінічні рекомендації щодо профілактики хронічного гастриту

Профілактика хронічного гастриту включає низку рекомендацій, спрямованих на підтримання здоров'я шлунково-кишкового тракту. Клінічні рекомендації при хронічному гастриті:

• дотримуйтеся збалансованого харчування. Регулярно вживайте свіжі фрукти, овочі та зернові продукти. Обмежте споживання жирної, гострої та кислої їжі, відмовтеся від газованих солодких напоїв;

• дотримуйтеся здорового способу життя та відмовтеся від шкідливих звичок (куріння та вживання алкогольних напоїв);

• знизьте рівень стресу. Фізична активність, практики релаксації, йога, прогулянки на свіжому повітрі допомагають зменшити негативний вплив стресу на органи ШКТ;

• дотримуйтеся режиму харчування. Не допускайте голодування, не робіть тривалих проміжків між прийомами їжі, уникайте їжі на ходу та переїдання;

• підтримуйте масу тіла в межах фізіологічної норми;

• дотримуйтеся водного балансу (випивайте не менше півтора-двох літрів води на день);

• приймайте ліки та харчові добавки лише за призначенням лікаря;

• уникайте вживання неякісної їжі, а також забрудненої води, дотримуйтеся правил особистої гігієни.

Регулярні обстеження у лікаря дають змогу виявити ранні ознаки можливих проблем зі шлунком. Важливо проходити профілактичні огляди у гастроентеролога не рідше одного разу на рік.

Яка дієта потрібна при хронічному гастриті?

У курс лікування хронічного гастриту в період його загострення може входити лікувальна дієта 5. У період ремісії патології пацієнтам рекомендується дотримуватися рекомендацій щодо здорового харчування та уникати продуктів, які можуть подразнювати слизову оболонку шлунка.

Тижневе меню при хронічному гастриті

При хронічному гастриті харчування має бути дієтичним, щадним та дробним (малими порціями). Прийоми їжі мають бути регулярними, щонайменше тричі на день, між ними потрібно додати перекуси. До перекусів можна віднести горіхи, дозволені фрукти, галетне печиво, желе, кефіри та йогурти.

Рецепти страв при хронічному гастриті

Харчування при хронічному гастриті має бути збалансованим, із достатньою кількістю вітамінів та мінералів. Важливо готувати страви з натуральних продуктів без барвників, стабілізаторів та консервантів. Перевагу слід надавати запеченій, вареній або приготовленій на парі їжі. Рекомендовані рецепти страв при хронічному гастриті:

1. Гречаники на парі

Час приготування — одна година, кількість — 16 штук.
Інгредієнти:

• фарш — 500 г;

• гречка — 200 г;

• цибуля — 1 шт.;

• яєчний білок — 2 шт.;

• плавлений сир — 1 брикет;

• сіль за смаком, насіння льону та кунжуту (по одній столовій ложці).

1. Гречану крупу промийте та зваріть до готовності.

2. Натріть цибулю на тертці та змішайте з фаршем і яєчними білками.

3. До готової маси додайте гречку та насіння, також ретельно перемішайте.

4. Наріжте плавлений сир кубиками.

5. Візьміть готову масу вологими руками, втисніть шматочок сиру в центр і сформуйте круглу котлету.

6. Готуйте гречаники в пароварці 50–60 хвилин.

2. Тушкована курка з овочами

Час приготування — 40 хвилин, кількість — 2 порції.
Інгредієнти:

• куряче філе — 1300 г;

• цвітна капуста — 500 г;

• ріпчаста цибуля — 1 шт.;

• морква — 1 шт.;

• болгарський перець — 1 шт.

• топлене або оливкове масло — 30 г;

• сіль, прованські трави.

1. Підготуйте м'ясо та курку для страви. М'ясо наріжте невеликими шматочками, цибулю та перець — скибочками, цвітну капусту розділіть на невеликі суцвіття, а моркву натріть на тертці.

2. Покладіть м'ясо в каструлю та відваріть до напівготовності, потім злийте воду.

3. Додайте до м'яса овочі, олію, сіль, прованські трави, залийте 250 мілілітрами гарячої води.

4. Тушкуйте м'ясо та овочі на слабкому вогні близько 30 хвилин.