Симптоми глистів у людини та способи їх виведення

Гельмінти викликають у людей слабкість, нудоту, болі у животі, висипання на шкірі та порушення травлення. Вивести глистів у людини допомагають протиглистні препарати та сувора гігієна.

Що таке глисти?

Глисти у людини — це паразитичні черви, які живуть в організмі та живляться за його рахунок. Вони уражають кишечник, печінку, легені, м’язи, інколи очі та інші органи, викликаючи хронічне запалення і інтоксикацію.

Інфікування відбувається при потраплянні до організму яєць або личинок гельмінтів. Після проникнення всередину вони розмножуються та порушують роботу внутрішніх органів. Захворювання, пов’язані з наявністю паразитів, називають гельмінтозами.

Як виглядають глисти у людини: класифікація та особливості

Щоб розуміти, які бувають паразити, потрібно знати, як виглядають глисти і чим вони відрізняються один від одного. Основні види гельмінтів у людини:

• круглі черви (нематоди) — найпоширеніші паразити. До них належать гострики, аскариди та трихінели. Круглі черви мають циліндричну форму, живуть у кишечнику і можуть виповзати назовні;

• стрічкові глисти (цестоди) — плоскі та довгі паразити, здатні виростати до кількох метрів. До них належать свинячий і бичачий ціп’як, а також черв ехінокок, личинки якого утворюють в органах великі пухирі (ехінококові кісти);

• плоскі черви (трематоди) — паразити, які прикріплюються до стінок органів за допомогою присосок. Уражають печінку, жовчні протоки, підшлункову залозу і можуть існувати в організмі десятиліттями.

Гельмінтози можуть проявлятися по-різному — від легкого нездужання до серйозних порушень з боку травлення, шкіри та нервової системи. Великі цестоди і трематоди часто провокують дефіцит вітамінів, втрату ваги та анемію, оскільки поглинають поживні речовини з їжі.

Як передаються глисти людині?

Найчастіше глисти передаються через брудні руки, погано вимиті овочі та фрукти, заражену воду або недостатньо прожарене м’ясо та рибу. Деякі види, наприклад токсокара, людина може отримати при контакті з тваринами або ґрунтом, що містить яйця паразитів.

Передача можлива через посуд, рушники, іграшки, постільну білизну. Діти заражаються легше, оскільки тягнуть руки до рота і не дотримуються гігієни. Тому глисти у дітей діагностуються частіше, ніж у дорослих.

Рідко, але можливе зараження через укуси комах або переливання крові, якщо паразити присутні в організмі донора. Небезпеку становить і контакт із зараженими людьми — яйця гельмінтів легко переносяться на шкірі та під нігтями.

Симптоми глистів у дорослих і дітей

Симптоми гельмінтозів залежать від виду глистів та місця їхньої локалізації. Кишкові паразити частіше викликають пронос, болі та здуття, а черви, що поселяються у внутрішніх органах, проявляються алергією, висипом і болями в м’язах. Іноді можна виявити живих глистів у калі, що є очевидною ознакою зараження.

Глисти гострики викликають нічний свербіж в анальній області і безсоння, аскариди — болі у животі й кашель під час міграції личинок, трихінели вражають м’язи, викликаючи ломоту в тілі і набряки обличчя. Тканинні паразити, такі як ехінокок або глисти токсокара, можуть довго перебувати без симптомів, повільно руйнуючи внутрішні органи.

Клінічні прояви гельмінтозів пов'язані з інтоксикацією організму продуктами життєдіяльності черв'яків і механічним пошкодженням тканин. Загальні симптоми глистів у дорослих і дітей можуть включати:

• болі у животі різної локалізації, частіше навколо пупка;

• нудоту, зниження апетиту, розлади стулу;

• здуття, бурчання і метеоризм;

• блідість шкіри, слабкість, запаморочення;

• алергічні реакції та шкірні висипання при глистах;

• свербіж в області ануса, особливо вночі.

При глистах іноді болить не тільки живіт, але і суглоби, м'язи, голова. При важкій інвазії можливі судоми, підвищена стомлюваність і дратівливість. Глисти у дітей можуть проявлятися неспокійним сном, скреготінням зубами уві сні (бруксизмом), затримкою фізичного розвитку.

Глисти і вагітність — ризики та заходи

Імунна система вагітної ослаблена, а обмін речовин пришвидшений, а будь-які порушення травлення можуть впливати і на матір, і на дитину. Тому глисти і вагітність — поєднання, яке потребує особливої уваги. 

Гельмінти поглинають поживні речовини організму — залізо, білок, вітаміни групи B, що викликає анемію та втому. Продукти життєдіяльності червів підвищують ризик розвитку токсикозу та алергії.

Окремі види паразитів можуть мігрувати з кровотоком і уражати внутрішні органи. Утворені запальні вогнища можуть провокувати больові відчуття, порушення травлення і навіть механічне здавлювання тканин, що небезпечно при вагітності.

Самостійний прийом протиглистних засобів неприпустимий: багато препаратів мають токсичність і можуть вплинути на розвиток плода. Лікар, оцінивши стан жінки, вид паразита і термін вагітності, підбирає найбільш безпечну терапію.

Який аналіз здають на глисти?

Визначити глисти без аналізів складно, оскільки симптоми гельмінтозів можуть нагадувати інші захворювання. Основні методи діагностики гельмінтозів можуть включати:

• аналіз калу — традиційний спосіб. У лабораторії під мікроскопом вивчають зразки на наявність яєць, фрагментів або личинок у калі. Тест підходить для виявлення гостриків, аскарид та інших кишкових паразитів. Іноді аналіз на глисти здають кілька разів з інтервалом у кілька днів;

• зішкріб на ентеробіоз — застосовується для виявлення гостриків, які відкладають яйця на шкірі навколо ануса;

• імуноферментний аналіз крові — дозволяє виявити антитіла до паразитів. Аналіз крові на глисти корисний при підозрі на позакишкові форми, наприклад, токсокароз або ехінококоз;

• полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) — визначає фрагменти ДНК гельмінтів, застосовується для уточнення діагнозу при хронічних або прихованих формах зараження.

Деякі види гельмінтів можуть паразитувати в органах — печінці, легенях, м'язах. Тому іноді лікар може призначити ультразвукове дослідження (УЗД), МРТ або рентген.

Який лікар лікує від глистів?

Першим лікарем зазвичай стає терапевт або педіатр. Він оцінює скарги, призначає аналізи і, за необхідності, направляє до вузького спеціаліста. Основне лікування гельмінтозів проводить паразитолог та інфекціоніст.

При ураженні паразитами конкретного органа пацієнтові може знадобитися допомога й інших лікарів. Інфекціоніст може направити на консультацію:

• гастроентеролога — при порушеннях травлення і болях у животі;

• пульмонолога — при ураженні легенів личинками гельмінтів;

• невролога — якщо гельмінти зачіпають нервову систему;

• хірурга — коли потрібно видалення кіст, викликаних ехінококом.

Не варто намагатися лікуватися самостійно: неправильно підібрані препарати можуть не знищити паразитів, а лише тимчасово послабити їхню активність. Вузькоспеціалізований лікар лікує від глистів з урахуванням лабораторних даних і можливих протипоказань.

Як вивести глистів у людини

Основою терапії є протипаразитарні препарати — вони порушують обмін речовин у червів, паралізують їх і виводять з організму природним шляхом. Дозування і тривалість лікування підбираються індивідуально, оскільки універсального засобу від усіх видів гельмінтів не існує.

Народні методи, такі як часник або гарбузове насіння, можуть мати допоміжний ефект, але не замінюють повноцінне лікування. Тільки лікар може визначити вид інвазії та призначити схему лікування для позбавлення від гельмінтів.

Дієта при лікуванні глистів і відновлення організму

Харчування хворого має бути спрямоване на підтримання травлення, зменшення токсичного навантаження та зміцнення імунітету. Дієта при лікуванні глистів може включати:

• каші на воді;

• овочеві супи та тушковані овочі;

• нежирне м’ясо або рибу, приготовані на пару;

• часник, гарбузове насіння і трав’яні відвари як природні антипаразитарні добавки;

• кисломолочні напої без цукру.

Також потрібно приділити увагу відновленню організму після лікування глистів. Лікар може призначити вітаміни групи B, пробіотики і ферментні засоби.

Профілактика зараження глистами дорослих і дітей

Заходи, які допомагають захистити організм від зараження, особливо важливі для дітей, людей похилого віку та власників домашніх тварин. Профілактика глистів може включати:

• миття рук з милом перед їжею, після туалету, прогулянок і контакту з тваринами;

• ретельне миття овочів і фруктів;

• достатню термічну обробку їжі;

• вживання кип’яченої або бутильованої води;

• регулярне вологе прибирання вдома.

Котам і собакам, що живуть у домі, проводять дегельмінтизацію не рідше двох разів на рік. Профілактичний прийом препаратів можливий тільки після консультації лікаря.

Що буде, якщо не лікувати глисти?

Якщо не лікувати глисти, відбувається поступове виснаження організму: паразити продовжують живитися за рахунок людини, викликаючи анемію, слабкість, висипання і порушення травлення. З часом токсини гельмінтів порушують роботу печінки, шлунка і нервової системи.

Деякі види червів, наприклад стрічкові або ехінококові, можуть утворювати кісти і вогнища запалення у внутрішніх органах. У дітей паразити часто призводять до затримки росту та ослаблення імунітету.

Без лікування інфекція стає хронічною і підточує здоров’я роками. При найменших підозрах на паразитів важливо відразу звернутися до лікаря і пройти обстеження.