Що таке себорейний дерматит, чому з'являється і як його позбутися?

Себорейний дерматит — це поширене захворювання шкіри, що вражає від 3% до 12% населення різного віку. Захворювання частіше зустрічається у дорослих і людей похилого віку, особливо чоловіків.

Що таке себорейний дерматит?

Себорейний дерматит — це хронічне рецидивуюче захворювання запального характеру, що виникає на ділянках шкіри з розвиненими сальними залозами. Захворювання локалізується в зонах із підвищеним утворенням шкірного себуму (на волосистих ділянках, у складках і природних заглибленнях тіла). Найчастіше патологія уражає шкіру голови, рідше — обличчя та верхню частину тулуба, пахову ділянку. Для діагностики себореї потрібна консультація дерматолога або трихолога.

Які симптоми себорейного дерматиту?

Захворювання проявляється появою сухих пластівців або жирних лусочок, які під час розчісування можуть відриватися, падати на шию та плечі, утворювати жирні кірки або змішуватися з волоссям. Інші симптоми себорейного дерматиту:

• свербіж і печіння різного ступеня вираженості;

• почервоніння у складках і вигинах (у ділянці вух, носогубних складок, пахв, геніталій, лопаток і грудей);

• поява жирних кірок або сухих пластівців на шкірі та волосистій частині голови;

• запалення волосяних фолікулів на щоках і верхній половині тулуба;

• потовщення шкіри та поява рожевих плям на обличчі;

• утворення комедонів (чорних цяток);

• подразнення кон'юнктиви (слизової оболонки ока);

• крайовий блефарит (запалення країв повік);

• гіпопігментація (втрата пігменту шкіри) у людей із темною шкірою.

Запущена форма патології може супроводжуватися появою жовто-червоних лускатих папул (горбків), пошкодження яких підвищує ризик приєднання вторинної інфекції. При появі перших симптомів необхідна консультація трихолога, який проведе диференціальну діагностику з псоріазом, розацеа, алергічним або атопічним дерматитом.

(Альт: важкий перебіг себорейного дерматиту)

Який вигляд має себорейний дерматит?

Себорейний дерматит виглядає як запалення шкіри, що супроводжується утворенням вогнищ із щільними кірками на шкірі або дифузно (розсіяно) розташованими сухими пластівцями. На волосистих ділянках тіла та обличчя (віях, бровах і бороді), у складках шкіри та за вухами з'являються почервоніння та висипання, плями й вузлики, що лущаться.

(Альт: поверхневий себорейний дерматит)

Чому з'являється себорейний дерматит?

З'являється себорейний дерматит на тлі зовнішніх або внутрішніх факторів, наявності захворювання в сімейному анамнезі або інших шкірних захворювань, включаючи розацеа, псоріаз та акне, в особистому анамнезі. Можливі причини себорейного дерматиту:

• ослаблення імунітету через трансплантацію органів, інфікування вірусом імунодефіциту, онкологію (лімфоми);

• гормональні порушення (підвищений рівень андрогенів);

• гриби роду Malassezia, що розростаються у надмірних кількостях.

Фактори ризику себорейного дерматиту включають стрес і недосипання, холодний і сухий клімат, схильність до надмірного вироблення себуму. Імовірність розвитку себореї також підвищує наявність неврологічних і психіатричних захворювань (хвороби Паркінсона, депресії, пошкоджень спинного мозку).

Які бувають форми себорейного дерматиту?

На форми захворювання поділяється залежно від ступеня активності сальних залоз. За формами себорейний дерматит може бути жирним, сухим і змішаним (комбінованим).

Жирний себорейний дерматит

Жирний себорейний дерматит на голові найчастіше розвивається після настання статевої зрілості — у дітей через недорозвиненість сальних залоз жирна себорея зустрічається рідко. Причиною патології у дорослих можуть бути психогенні (стрес, емоційне перенапруження, нестача сну) або органічні фактори (високий рівень андрогенів, нейроендокринні порушення). Сприяти виникненню жирної себореї також можуть зовнішні фактори (недотримання правил гігієни, невідповідний догляд за шкірою, зловживання агресивними косметичними процедурами).

Сухий себорейний дерматит

Причиною сухого себорейного дерматиту на голові є недостатнє вироблення себуму, яке зазвичай спостерігається до настання статевої зрілості. У дорослих суха форма захворювання може виникати через зовнішні (неправильний догляд і гігієну, використання спиртовмісних засобів) або внутрішні фактори (дефіцитні стани, гормональні та імунні порушення, цукровий діабет). Сприяти розвитку сухої себореї також можуть тривалі стреси, емоційне перенапруження та депресія.

Змішаний себорейний дерматит

Змішаний себорейний дерматит проявляється підвищеною секрецією шкірного себуму на одній ділянці та зниженою — на інших. Комбінована себорея може розвиватися, наприклад, зі зниженою продукцією шкірного себуму на голові та посиленою на обличчі, у результаті чого в однієї людини можуть проявлятися симптоми обох форм захворювання. Змішана форма має хронічний характер і зазвичай загострюється в осінньо-зимовий період, коли через перепади температур шкіра більш схильна до сухості та подразнень.

Види себорейного дерматиту за локалізацією

Залежно від обсягу ураження захворювання може бути локальним або генералізованим (системним). Види себорейного дерматиту за локалізацією:

• себорейний дерматит на голові (волосистій частині голови, у вухах і за вухами);

• себорейний дерматит на обличчі (лобі, повіках, щоках, носогубних складках, бровах і віях, бороді);

• себорейний дерматит на тілі (верхній частині тулуба, руках і ногах, ділянці паху та геніталій);

Найчастіше патологія спостерігається на волосистій частині голови та обличчі. Генералізований себорейний дерматит по всьому тілу зустрічається рідко — поширення захворювання на все тіло можливе при генетичних мутаціях або серйозних імунних порушеннях.

Який характер перебігу себореї?

Захворювання може бути гострим (виниклим уперше), хронічним або рецидивуючим (таким, що виникло повторно). Гостра форма характеризується раптовим початком і вираженими симптомами, що швидко розвиваються. Хронічний себорейний дерматит проявляється стійким менш вираженим перебігом із періодами ремісій і загострень.

Як себорейний дерматит розвивається за стадіями?

Захворювання починає проявлятися через один-два місяці після тригерної події та за відсутності лікування може тривати протягом кількох тижнів або місяців. Стадії себорейного дерматиту:

1. Початкова, що проявляється легким почервонінням шкіри, свербежем, посиленням вироблення шкірного себуму або лущенням шкіри.

2. Активна, що супроводжується посиленням симптомів, появою жирних вогнищ, утворенням кірок і попрілостей або відчуттям стягування та розтріскування шкіри, іноді — приєднанням вторинної інфекції.

3. Стихаюча, що характеризується нормалізацією вироблення шкірного себуму, зменшенням вираженості симптомів.

Після зникнення симптомів починається період ремісії, що характеризується відновленням якості та росту волосся. Тривалість ремісії залежить від дотримання рекомендацій лікаря та підтримувальної терапії.

Чим небезпечний себорейний дерматит?

За відсутності лікування захворювання може призводити до утворення рубців, гіперпігментації та надмірного лущення шкіри — ускладнень, що погіршують зовнішній вигляд і потребують тривалої корекції. Жирний тип патології може ускладнюватися появою вугрів і чорних цяток, закупоркою та запаленням волосяних фолікулів. У разі травмування шкіри себорейний дерматит небезпечний через приєднання вторинних бактеріальних або грибкових інфекцій.

Як діагностують себорейний дерматит?

Діагностикою себорейного дерматиту займається дерматолог. На первинній консультації лікар вислуховує скарги та збирає анамнез, проводить зовнішній огляд, призначає візуалізаційні та лабораторні дослідження. Методи діагностики себорейного дерматиту:

• трихоскопія (дослідження шкіри та волосистої частини голови за допомогою електронного мікроскопа);

• загальний і біохімічний аналізи крові на запальні та інфекційні процеси, гормони та дефіцити;

• зішкріб шкіри для визначення активності грибів роду Malassezia.

Комплексна діагностика дасть змогу визначити першопричину стану та виключити інші захворювання зі схожою симптоматикою, а також підібрати відповідний метод і схему лікування. У разі підозри на органічні причини патології (гормональні порушення, неврологічні розлади, імунодефіцитні стани) лікар може призначити додаткові консультації ендокринолога, невролога або імунолога.

Якими методами лікують себорейний дерматит?

Лікування себореї спрямоване на зняття симптомів, усунення запалення та нормалізацію вироблення шкірного сала. Методи лікування себорейного дерматиту:

• медикаментозна терапія (пероральні протигрибкові препарати, протизапальні засоби, антибіотики, імуномодулятори);

• місцева терапія (протигрибкові та протизапальні шампуні, креми та мазі, кератолітики);

• фізіотерапія (ультрафіолетове опромінення);

• ін'єкційна терапія (мезотерапія при себорейному дерматиті передбачає введення в уражені ділянки ін'єкцій, що містять вітаміни, мінерали, антиоксиданти та інші добавки, що сприяють покращенню стану шкіри);

• корекція способу життя (зміна дієти, регуляція сну, зменшення стресів, а також усунення термічного або хімічного впливу на волосся та шкіру голови).

Додатково лікар може призначити пероральні вітаміни при себорейному дерматиті (омега-3 жирні кислоти, біотин). Лікар також може порекомендувати дерматологічні засоби та апаратні методики, наприклад, дарсонвалізацію — регулярне застосування дарсонваля при себорейному дерматиті може сприяти регуляції вироблення шкірного себуму та стимуляції росту волосся.

Яка схема лікування себореї протигрибковими препаратами?

Себорейний дерматит викликає грибок Malassezia, який є частиною нормальної мікрофлори організму. Однак за збігу несприятливих факторів, що створюють сприятливе для розмноження середовище, грибок може спричиняти запалення та зміну складу шкірного себуму. Лікування себореї протигрибковими препаратами може включати:

• місцеві шампуні, які зазвичай використовуються два-три рази на тиждень;

• креми та мазі, які наносяться на уражені ділянки один-два рази на день;

• системні препарати, які призначаються за недостатньої ефективності місцевих засобів.

Протигрибкові препарати при себорейному дерматиті призначаються відповідно до форми та тяжкості захворювання — на ранніх стадіях ефективні місцеві засоби, на пізніх — системні. Після завершення основного курсу лікування для профілактики рецидивів лікар може призначити місцеві шампуні, мазі або креми для періодичного використання.

Чи потрібна терапія себореї протизапальними засобами?

Захворювання має запальний характер, тому застосування протизапальних засобів є обов'язковою складовою комплексної терапії. Ефекти протизапальних препаратів при себореї:

• зменшення симптомів (почервоніння, набряклості, свербежу);

• відновлення шкірного балансу та регенераційних процесів;

• запобігання ускладненням (тріщинам, гнійним висипанням).

Протизапальні препарати використовуються у складі комплексної терапії з протигрибковими препаратами, антибіотиками та симптоматичними засобами. Кортикостероїди при себореї не призначаються через підвищений ризик витончення шкіри та розвитку ускладнень (сухості, лущення, рубців).

Чи допомагають кератолітики при себореї?

Кератолітики — це речовини, що сприяють відлущуванню або розм'якшенню відмерлих клітин із поверхні шкіри. Ефекти кератолітиків при себореї:

• при нанесенні місцевих препаратів — попереднє розм'якшення шкіри для посилення їх проникнення;

• зменшення лущення, запобігання появі нових лусочок, полегшення свербежу;

• нормалізація природної регенерації шкіри.

Кератолітики використовуються у складі комплексної терапії для підвищення ефективності лікування. Як пілінг при себорейному дерматиті може використовуватися кокосова олія, молочна або саліцилова кислота.

Для чого призначаються антибіотики при себореї?

Антибактеріальні препарати при себореї можуть входити до складу комплексної терапії та призначатися в разі приєднання вторинних бактеріальних інфекцій. Антибіотики при себорейному дерматиті призначаються для:

• зменшення запальних процесів;

• запобігання гнійним запаленням (прищам і абсцесам);

• профілактики ускладнень (рубців, пошкоджень шкіри).

У разі приєднання бактеріальної інфекції застосування, наприклад, протигрибкових засобів або кератолітиків, може бути недостатнім. Антибіотики до складу комплексної терапії можуть включатися для підвищення ефективності лікування та посилення дії інших ліків.

Коли призначається системна терапія себореї?

Системна терапія ефективна при тяжких, ускладнених або резистентних (стійких) формах захворювання. Системна терапія себореї призначається при:

• тяжких або поширених формах захворювання (ураженні обличчя, грудей, спини);

• наявності вторинних грибкових або бактеріальних уражень;

• сильному запаленні та набряклості.

Системне лікування також може бути необхідним за недостатньої ефективності місцевої терапії, частих або тривалих рецидивів захворювання. Застосування пероральних препаратів може призначатися при одночасному перебігу себореї з іншими шкірними захворюваннями (псоріазом, екземою).

Чи потрібна корекція способу життя при себореї?

Корекція способу життя при себорейному дерматиті може сприяти підвищенню ефективності лікування, а також усуненню або зниженню інтенсивності факторів, що провокують загострення. При себореї корекція способу життя може включати:

• дотримання збалансованої дієти, підтримання водного балансу та збагачення раціону вітамінами, жирами й мінералами;

• зменшення негативного впливу на шкіру (частого фарбування волосся, застосування спиртовмісних засобів, термічного впливу);

• управління стресом (регулярні фізичні вправи, техніки релаксації, йога та медитація).

При комплексному лікуванні також необхідно уникати факторів, що сприяють загостренню захворювання (тривалого перебування на холоді або спеці, перебування під прямими сонячними променями). Для підвищення ефективності лікування та запобігання рецидивам також необхідно відмовитися від куріння та вживання алкоголю.

Дієта при себорейному дерматиті

Дієта при себорейному дерматиті має бути багатою на вітаміни, корисні жири та мікроелементи, що сприяють прискоренню та підвищенню ефективності медикаментозного лікування. Меню на тиждень при себорейному дерматиті має включати:

• продукти з високим вмістом вітаміну А (яйця, печінка, вершкове масло);

• овочі та фрукти, багаті на вітамін С (перець, цвітна капуста, полуниця, цитрусові);

• продукти, що містять вітамін Е, омега-3 та омега-6 (жирна риба, соняшникова, оливкова та арахісова олія, а також мигдаль, фундук, авокадо).

При себорейному дерматиті не можна їсти продукти з високим вмістом насичених жирів і цукру (вершки, цукерки, випічку) — швидкі вуглеводи сприяють розмноженню грибків. Складаючи дієту при себореї, перевагу також слід надавати домашній їжі з низьким вмістом солі та цукру.

Клінічні рекомендації щодо профілактики себорейного дерматиту

Профілактика себорейного дерматиту необхідна на стадії ремісії, а також за збігу кількох факторів, що підвищують ризик розвитку захворювання (хронічному стресі, гормональних збоях, спадковості). Клінічні рекомендації щодо профілактики себорейного дерматиту:

• відмовитися від доглядових і гігієнічних засобів із вмістом спирту, термічного та хімічного впливу на волосся і шкіру голови (фарбування, фенів і прасок для волосся);

• використовувати теплу воду, м'яке мило або безмильні очищувальні засоби для очищення шкіри та волосся;

• скоротити споживання швидких вуглеводів і продуктів, що підвищують активність сальних залоз (жирна їжа, молочні продукти, солодке, гостре та пряне).

При себорейному дерматиті не можна включати до раціону високоалергенні продукти (мед, гриби, морепродукти), які можуть посилювати вироблення гістаміну (речовини, що провокує свербіж шкіри у відповідь на алергени). Догляд за шкірою обличчя при себореї має бути щадним — дерматолог допоможе підібрати спеціалізовані засоби для регуляції вироблення себуму та полегшення симптомів.

Чи можна повністю вилікуватися від себорейного дерматиту?

Захворювання характеризується хронічним перебігом, під час якого спостерігаються періоди ремісій і загострень. Повністю вилікувати себорейний дерматит неможливо, однак досягти тривалої ремісії та значного зменшення симптомів можна за дотримання рекомендацій лікаря, скорочення провокуючих факторів і застосування підтримувальної терапії.

Чи можна заразитися себорейним дерматитом від іншої людини?

Заразитися себореєю від іншої людини неможливо — захворювання неінфекційне, тому через контакт з іншими людьми не передається. Розмноження грибків, які в нормі присутні на шкірі кожної людини, відбувається за факторів, що сприяють підвищеному виробленню шкірного себуму (гормональних змін, порушень імунної системи, неправильного харчування та стресу).