Що таке гемангіома, яких видів вона буває та чим вона небезпечна?

Дрібні гемангіоми зустрічаються приблизно у семи відсотків підлітків, 41% людей віком понад 20 років і 75% людей похилого віку. Новоутворення можуть розростатися, травмуватися та запалюватися, тому багато з них потребують видалення.

Що таке гемангіома?

Гемангіома — це доброякісне новоутворення, що складається з аномально розширених і розрослих кровоносних судин. Пухлини бувають одиничними та множинними, варіюються за розміром від кількох міліметрів до кількох сантиметрів. Гемангіоми можуть уражати шкіру та слизові оболонки, проростаючи в підшкірно-жирову клітковину та м'язову тканину.

Як виглядає гемангіома та які в неї симптоми?

За зовнішнім виглядом судинні пухлини бувають плоскими та випуклими. Плоска гемангіома має вигляд великої червоної, багряної або синьо-фіолетової плями на тілі з чіткими або розмитими краями.
(Альт: плоска та випукла гемангіоми на обличчі у дорослих)

Також на шкірі можуть утворюватися точкові гемангіоми — дрібні червоні плями, що нагадують краплі крові.
(Альт: точкова гемангіома на верхніх повіках)

Випукла гемангіома являє собою м'який червоний або синюшний вузлик, що виступає над поверхнею тіла. Інші симптоми гемангіом:

• відсутність свербежу, печіння та болю;

• збліднення та зменшення новоутворення в об'ємі при натисканні;

• збільшення пухлини в розмірах та посилення кольору при нахилах і фізичному навантаженні (властиво випуклим гемангіомам);

• поступове розростання;

• незначне відчуття тиску або тяжкості в зоні пухлини (характерно для великих гемангіом).

Поверхня пухлин може бути теплішою на дотик порівняно з навколишніми тканинами. Причиною локального підвищення температури є активний кровотік у судинах новоутворення.

Чому з'являється гемангіома?

Новоутворення можуть з'являтися внаслідок зниження міцності та еластичності стінок кровоносних судин. Інші причини гемангіоми у дорослих:

• порушення згортання крові (тромбоцитопенія, гемофілія);

• підвищений артеріальний тиск (артеріальна гіпертензія);

• порушення відтоку венозної крові до серця (венозна недостатність);

• травми м'яких тканин (глибокі порізи, опіки, садна);

• гормональний дисбаланс (у період менопаузи, при захворюваннях щитоподібної залози);

• вплив на шкіру хімічних речовин (барвників, розчинників, токсинів, що містяться в повітрі);

• тривалий прийом лікарських препаратів (кортикостероїдів, оральних контрацептивів);

• тривалий вплив на шкіру ультрафіолетового випромінювання;

• генетична схильність.

До групи підвищеного ризику належать пацієнти з аутоімунними захворюваннями (васкулітом, системною склеродермією, системним червоним вовчаком). Також утворення доброякісних гемангіом можуть спровокувати шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем), що порушують судинний тонус та погіршують мікроциркуляцію крові.

Які бувають види гемангіом?

Судинні новоутворення класифікують за глибиною ураження тканин. За цим критерієм розрізняють три види гемангіом: поверхневі, глибокі та комбіновані.

Поверхнева гемангіома

Поверхнева гемангіома — судинна пухлина, яка локалізується у верхніх шарах шкіри (епідермісі та дермі). Найчастіше поверхневі гемангіоми шкіри складаються з аномально розрослих капілярів, рідше — з патологічно розширених вен та артерій.

Глибока гемангіома

Глибока гемангіома — судинне новоутворення, розташоване в підшкірно-жировій клітковині або м'язах. Підшкірні гемангіоми утворюються переважно з аномально розширених вен, кавернозних порожнин та артерій. Із патологічно розрослих капілярів гемангіоми під шкірою формуються рідко.

Комбінована гемангіома

Комбіновані судинні гемангіоми поєднують у собі характеристики поверхневих та глибоких новоутворень. Пухлини цього типу одночасно складаються з аномально розширених капілярів, вен, артерій та кавернозних порожнин, уражають верхні шари шкіри (епідерміс та дерму), підшкірно-жирову клітковину та м'які тканини. Через змішаний судинний склад вони мають неоднорідну текстуру та нерівномірний відтінок.

Які бувають типи гемангіом?

Ще одна класифікація гемангіом ґрунтується на типі судин, з яких вони сформовані. За цією ознакою розрізняють капілярні, венозні, кавернозні та артеріальні новоутворення.

Капілярні гемангіоми

Капілярні гемангіоми шкіри — доброякісні судинні пухлини, що складаються з безлічі дрібних, аномально розширених тонкостінних капілярів. Новоутворення можуть мати вигляд плоских плям або папул яскраво-червоного кольору, що виступають над шкірою. Також вони можуть проявлятися у вигляді скупчення дрібних червоних цяток (точкові гемангіоми). Яскравий відтінок зумовлений великим об'ємом артеріальної крові, що протікає капілярами. Інші ознаки капілярних гемангіом:

• чіткі межі;

• швидкий ріст;

• відсутність пульсації;

• відсутність схильності до збільшення та зміни форми при нахилах тіла та фізичних навантаженнях.

Найчастіше капілярні пухлини неглибокі, уражають переважно шкіру обличчя, волосистої частини голови, шиї та тулуба, слизові оболонки губ і ротової порожнини. Новоутворення цього типу з часом можуть самостійно зменшуватися та зникати. Як виглядає капілярна гемангіома, можна побачити на фото, представленому нижче.
(Капілярні гемангіоми шкіри)

Кавернозні гемангіоми

Кавернозні (печеристі) гемангіоми — доброякісні судинні пухлини, утворені з безлічі великих, патологічно розширених і заповнених кров'ю порожнин (каверн), розділених тонкими сполучнотканинними перегородками. У поперечному перерізі вони нагадують губку.
(Кавернозні (печеристі) гемангіоми)

Через великий об'єм венозної крові новоутворення мають вигляд м'яких вузлів багряного або синюшного відтінку, що виступають над шкірою. Інші симптоми кавернозної гемангіоми у дорослих:

• розмиті межі;

• повільний ріст;

• відсутність пульсації;

• збільшення в об'ємі при напруженні, нахилах, зміні положення тіла.

Кавернозні гемангіоми можуть розташовуватися на шкірі обличчя, волосистої частини голови та тулуба або проростати вглиб тканин (підшкірно-жирову клітковину, м'язи). Через повільний кровотік усередині печеристих гемангіом можуть утворюватися тромби, що порушують кровопостачання навколишніх тканин. У кавернах можливі крововиливи, що призводять до швидкого збільшення об'єму пухлини та появи больового синдрому.

Артеріальні гемангіоми

Артеріальні гемангіоми тіла — рідкісний тип судинних пухлин, що складаються переважно з розрослих артерій. Новоутворення мають вигляд щільних, трохи піднятих над шкірою плям або папул яскраво-червоного кольору. Відтінок зумовлений скупченням у пухлині насиченої киснем артеріальної крові. Інші симптоми артеріальної гемангіоми:

• чіткі межі;

• пульсація при пальпації через інтенсивний кровотік;

• локальне підвищення температури на поверхні та навколо новоутворення;

• незначна зміна розміру при нахилах та напруженні тіла;

• посилення яскравості відтінку при підвищеному артеріальному тиску.

Артеріальні гемангіоми можуть розташовуватися на обличчі, голові та шиї, у м'яких тканинах тулуба та кінцівок. Завдяки активному кровопостачанню артеріальні пухлини швидко ростуть, мають високий ризик пошкоджень та кровотеч.

Венозні гемангіоми

Венозні гемангіоми — доброякісні судинні пухлини, сформовані з аномально розширених тонкостінних вен. Мають вигляд м'яких вузлів або сплощених папул синьо-фіолетового або багряного відтінку, що трохи виступають над поверхнею шкіри. Колір новоутворень пов'язаний із застоєм венозної крові. Інші ознаки венозних гемангіом:

• чіткі або трохи розмиті межі;

• повільний ріст;

• відсутність пульсації;

• схильність до збільшення при нахилах та напруженні тіла через посилений приплив крові та підвищення венозного тиску.

Венозні гемангіоми часто розташовуються на шкірі обличчя (навколо очей, у ротовій порожнині) та тіла (на голові, шиї, грудях, животі, у паху). Також вони можуть проростати в підшкірно-жирову клітковину та м'язи.

Які бувають форми гемангіоми?

Форми гемангіом розрізняють залежно від розміру судин, що беруть участь у формуванні пухлини. За цим критерієм виділяють мікросудинні та макросудинні новоутворення.

Мікросудинні гемангіоми

Мікросудинні гемангіоми складаються з капілярів — дрібних тонкостінних кровоносних судин, що з'єднують артерії та вени. Пухлини цієї форми мають яскраво-червоний колір, м'яку консистенцію, невеликі розміри та локалізуються у поверхневих шарах шкіри та слизових оболонок.

Макросудинні гемангіоми

Макросудинні гемангіоми формуються з вен, артерій та кавернозних порожнин. Новоутворення цієї форми відрізняються темним забарвленням, великими розмірами, схильністю до проростання вглиб тканин, ризиком кровотеч та тромбозів.

Чим небезпечна гемангіома?

Множинні дрібні гемангіоми на шкірі здатні розростатися, призводячи до стиснення навколишніх тканин, порушення їхніх функцій та появи больових відчуттів. Наприклад, великі гемангіоми обличчя, розташовані навколо очей, можуть порушувати зір, обмежувати рухливість повік та заважати морганню. Гемангіоми на губах здатні ускладнювати відкривання рота, перешкоджати жуванню та мовленню. Інші ускладнення гемангіоми:

• рясна кровотеча;

• тромбоз (ознакою закупорювання судин згустками крові може бути чорна гемангіома);

• утворення виразок із подальшим некрозом (відмиранням) навколишніх тканин;

• запалення та виражений больовий синдром.

Гемангіоми на животі, грудях, шиї, у паху, розташовані в місцях постійного тертя з одягом, можуть пошкоджуватися. Гемангіоми стоп мають підвищений ризик травмування через постійний тиск під час ходьби. Травмована гемангіома може інфікуватися, що підвищує ризик нагноєння, кровотечі та швидкого розростання пухлини.

Як діагностують гемангіоми?

На первинній консультації дерматолог оглядає новоутворення, оцінюючи його колір, розмір, форму, консистенцію та межі. Також лікар уточнює інформацію про час появи пухлини, темпи її росту, болючість і свербіж, наявність судинних новоутворень у близьких родичів пацієнта. Методи діагностики гемангіом можуть включати:

• дерматоскопію — дає змогу детально оцінити структуру судинного новоутворення під багаторазовим збільшенням та виключити рак шкіри;

• УЗД судин — допомагає визначити глибину ураження та характер кровотоку в пухлині;

• мікроскопію та бакпосів зіскрібка із зони ураження — призначаються при розтріскуванні та виділенні гною з новоутворення для виявлення грибкової або бактеріальної інфекції;

• загальний та біохімічний аналіз крові — використовуються для виключення ознак системного запалення та порушень згортання крові.

При підозрі на гормональний збій, що спровокував утворення судинних пухлин, приватний дерматолог може призначити гормональні тести та направити на прийом до ендокринолога. При наявності множинних великих артеріальних та кавернозних гемангіом може знадобитися консультація кардіолога.

Якими методами лікують гемангіому?

Лікування гемангіоми підбирають залежно від типу, розміру, глибини та локалізації новоутворення, а також віку пацієнта та ризику розвитку ускладнень (кровотеч, тромбоутворення). Методи лікування гемангіоми на шкірі можуть включати:

• медикаментозну терапію — запобігання росту новоутворення за допомогою лікарських препаратів;

• кріотерапію — заморожування пухлини рідким азотом;

• радіохвильове висічення — видалення гемангіоми високочастотними радіохвилями;

• лазерне видалення — руйнування судин пухлини за допомогою спрямованого пучка світла.

Видалення гемангіом хірургічним шляхом застосовується у разі глибоких або швидко зростаючих пухлин. Також висічення новоутворення може призначатися, якщо медикаментозна терапія не дала результату або пухлина почала спричиняти ускладнення (кровотечі, тромбоз, стиснення тканин).

Яка схема медикаментозної терапії гемангіоми?

Медикаментозна терапія спрямована на зупинку росту пухлини, зменшення її розмірів та запобігання ускладненням (виразкам, кровотечам, стисненню навколишніх тканин). Медикаментозне лікування може включати:

• бета-блокатори — звужують судини, зменшують кровотік у новоутворенні та сприяють його зменшенню;

• кортикостероїди — знімають запалення, пригнічують поділ клітин та запобігають росту пухлини;

• антибіотики — показані при інфікуванні новоутворення бактеріями;

• протигрибкові засоби — застосовуються при грибковому ураженні пухлини;

• анальгетики та нестероїдні протизапальні засоби — призначаються для зняття больового синдрому при розтріскуванні, виразках, інфікуванні новоутворення.

Для лікування дрібних поверхневих гемангіом можуть застосовуватися лікарські засоби місцевої дії (креми, гелі, мазі). Лікування глибоких кавернозних гемангіом зазвичай потребує застосування системних препаратів (пероральних, ін'єкційних).

Як проходить радіохвильове припікання гемангіоми?

Радіохвильове припікання полягає у впливі на пухлину високочастотними радіохвилями, які нагрівають судини, зупиняють у них кровотік та спричиняють їх руйнування без пошкодження навколишньої шкіри. Етапи радіохвильового видалення гемангіом на шкірі:

1. Ділянку впливу очищають від поверхневих забруднень, обробляють антисептиком, а потім — місцевим анестетиком (кремом, гелем, аерозолем).

2. Лікар підносить електрод до новоутворення, однак не торкається ним тіла. Апарат генерує радіохвилі, які проникають у тканини, спричиняючи пошарове руйнування судинних структур.

3. Після висічення гемангіоми шкіру знову обробляють антисептиком та закривають рану стерильною пов'язкою.

Радіохвильовий метод дає змогу позбутися капілярних, артеріальних, венозних та кавернозних гемангіом на шкірі. Методика підходить для висічення випуклих новоутворень. У медичних центрах радіохвильове припікання судинних новоутворень проводять апаратом Surgitron. Процедура малотравматична, пов'язана з мінімальним ризиком кровотечі, не потребує госпіталізації та триває в середньому 20-30 хвилин (залежно від розміру та локалізації пухлини).

Як видаляють гемангіому рідким азотом (кріотерапією)?

Видалення гемангіоми рідким азотом ґрунтується на впливі на тканини низькою температурою, яка призводить до пошкодження та руйнування судин пухлини. Заморожена тканина відмирає та заміщується здоровою шкірою. Етапи лікування гемангіоми шкіри рідким азотом:

1. Шкіру в зоні впливу очищають від поверхневих забруднень та обробляють антисептиком.

2. Рідкий азот наносять на новоутворення за допомогою спеціального кріоаплікатора (розпилювача або кріозонда).

3. Після заморожування оброблена тканина відшаровується. У разі неповного відшарування лікар може провести повторне заморожування.

4. Після завершення процедури зону впливу обробляють антисептиком та накладають на рану стерильну пов'язку.

Видалення гемангіом рідким азотом проводиться амбулаторно та триває в середньому 20-30 хвилин. Тривалість процедури залежить від розмірів новоутворення. Методика підходить для видалення дрібних поверхневих капілярних гемангіом. Перед кріотерапією знеболювання, як правило, не потрібне — процедура зазвичай спричиняє лише легке поколювання.

Які етапи лазерного висічення гемангіоми?

Припікання гемангіоми лазером передбачає вплив на новоутворення сфокусованим світловим променем. Лазерне випромінювання поглинається гемоглобіном (червоним пігментом крові), що призводить до нагрівання та руйнування судин пухлини без пошкодження здорових навколишніх тканин. Етапи видалення гемангіоми лазером:

1. Обробка шкіри антисептичним розчином.

2. Спрямований вплив лазерним променем на новоутворення з контролем глибини проникнення.

3. Обробка рани антисептиком із подальшим накладанням стерильної пов'язки або бактерицидного пластиру.

Тривалість лікування гемангіом лазером зазвичай становить 30-40 хвилин залежно від розміру та глибини новоутворення. Процедура проводиться амбулаторно. Лазером можна прибрати кілька дрібних плоских гемангіом капілярного або змішаного типу за один сеанс.
Для видалення судинних новоутворень можуть використовувати платформу Triton Inmode з IPL-технологією LUMECCA, яка використовує інтенсивне імпульсне світло з вибірковим впливом. Система підходить для всіх типів шкіри, дає змогу видаляти гемангіоми, вирівнювати тон та покращувати текстуру шкіри. Насадка має охолоджувальний ефект, тому попереднє знеболювання перед припіканням пухлини не потрібне.
(Видалення гемангіом лазерною IPL-технологією LUMECCA)

Як проходить відновлення після хірургічного лікування ангіоми?

Після припікання судинної пухлини лазером, радіочастотними хвилями та рідким азотом у зоні впливу може утворитися помірний набряк, а після видалення артеріальної або кавернозної гемангіоми — невеликі гематоми, які минають протягом одного-трьох днів. Для усунення больового синдрому та зняття запалення після видалення великих і глибоких пухлин лікар може призначити анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби.
Для запобігання кровотечі в перші кілька днів рекомендується обмежити фізичну активність та уникати перегрівання. Повертатися до звичного життєвого ритму слід поступово, орієнтуючись на самопочуття та рекомендації лікаря.
Загоєння гемангіоми після лазера, радіохвильового висічення та кріотерапії може тривати одну-дві тижні, а повне відновлення шкіри — три-чотири тижні. Тривалість відновного періоду залежить від типу та розміру видаленої пухлини, а також від індивідуальних особливостей шкіри.

Як доглядати за шкірою після видалення гемангіоми?

Після видалення гемангіоми лазером, рідким азотом та радіохвилями не можна чесати зону впливу, щоб уникнути занесення інфекції та уповільнення загоєння. Для запобігання інфікуванню лікар може призначити щоденну обробку рани антисептиком. Додаткові рекомендації щодо догляду за гемангіомою після припікання та кріотерапії:

• два-три дні уникати контакту обробленої ділянки з водою;

• три-чотири тижні не наносити косметику на зону впливу;

• місяць не відвідувати лазні та сауни, не купатися в басейнах та відкритих водоймах;

• три-чотири тижні не засмагати на сонці та в солярії, а перед виходом на вулицю в теплу пору року обробляти шкіру кремом із SPF не менше 50;

• не допускати тертя рани об одяг.

При дотриманні лікарських рекомендацій щодо догляду за гемангіомою після лазера, радіохвильового припікання та кріотерапії в зоні впливу зазвичай утворюється тверда кірочка, яка з часом самостійно відпадає. Зривати її не можна, оскільки травмування шкірного покриву може призвести до рубцювання.