Що робити при високому тиску, як його розпізнати та правильно знизити?

Високий артеріальний тиск (гіпертонія) — це стан, за якого показники тонометра піднімаються вище 140/90 мм рт. ст. Він може виникати внаслідок генетичної схильності, стресу, надмірної ваги, малорухливого способу життя, серцево-судинних та ендокринних захворювань.

Ознаками високого тиску є головний біль, шум у вухах, запаморочення та відчуття пульсації у скронях. Сучасні методи лікування включають медикаментозну терапію для усунення причини захворювання та корекцію способу життя для зменшення вираженості симптомів.

Який тиск вважається високим?

Тиск вважається високим, коли показники перевищують значення 140/90 міліметрів ртутного стовпа (мм рт. ст.). Високий верхній тиск відображає зростання систолічного рівня (тиску в артеріях під час скорочення серцевого м’яза та викиду крові). Високий нижній тиск означає підвищення діастолічного показника (тиску в артеріях під час розслаблення міокарда між скороченнями).

Які симптоми підвищеного тиску?

Високий тиск часто супроводжується задишкою, що виникає під час легкого фізичного навантаження або у стані спокою. Також при загостренні гіпертонії можливе затуманення зору та миготіння «мушок» перед очима.

Симптоми гіпертонії:

• пульсуючий біль у потилиці, який часто посилюється вранці;

• запаморочення;

• порушення координації рухів;

• поколювання, важкість і біль у грудях;

• шум у вухах;

• нудота та блювання;

• «припливи» жару;

• почервоніння обличчя;

• надмірне потовиділення;

• набряклість ніг та обличчя;

• рідкісне сечовипускання;

• загальна слабкість;

• оніміння кінцівок;

• підвищена тривожність;

• зниження концентрації уваги.

Серцебиття при гіпертонії зазвичай прискорене, оскільки серце змушене битися частіше, щоб подолати високий опір судин і забезпечити достатній приплив крові до органів. Низький пульс при високому тиску трапляється рідше та може бути наслідком супутніх порушень провідної системи серця або слабкості синусового вузла.

Гіпертонія на ранніх стадіях може перебігати безсимптомно та виявлятися випадково під час планового профілактичного огляду. Однак при високому тиску, що зберігається тривалий час, самопочуття починає поступово погіршуватися.

Які зовнішні ознаки підвищеного тиску?

Через звуження судин і збільшення навантаження на серце високий тиск можна запідозрити за зовнішніми ознаками:

• почервонінням обличчя та шиї;

• набряклістю обличчя або повік;

• почервонінням склер очей;

• вираженою пульсацією судин на шиї та скронях;

• краплями поту на обличчі, шиї та долонях;

• прискореним поверхневим диханням;

• тремором рук.

Зовнішнім симптомом підвищеного тиску може бути помітна тривожність і збудження. Людина стає неспокійною, робить різкі або незграбні рухи. Мова може бути прискореною або уривчастою.

Чому підвищується тиск?

Основні причини високого тиску:

• захворювання нирок (гломерулонефрит, пієлонефрит, ниркова недостатність);

• ендокринні порушення (гіпертиреоз, синдром Кушинга, цукровий діабет);

• серцево-судинні патології (атеросклероз, звуження аорти);

• обструктивне апное сну (періодичне припинення дихання уві сні);

• прийом деяких лікарських препаратів (кортикостероїдів, оральних контрацептивів, нестероїдних протизапальних засобів);

• дефіцит магнію та калію в організмі;

• шкідливі звички (паління, зловживання алкоголем);

• хронічний стрес;

• малорухливий спосіб життя;

• ожиріння (при індексі маси тіла понад 30);

• надмірне споживання солі.

Фактором ризику високого тиску є вік понад 55 років. У людей похилого віку стінки судин поступово втрачають еластичність, через що підвищується їхній опір кровотоку. Щоб проштовхнути кров через жорсткі судини, серце змушене працювати з більшою силою, що призводить до стійкого підвищення систолічного (верхнього) артеріального тиску.

Генетична схильність також належить до факторів ризику гіпертонії. У людей, чиї найближчі родичі страждають на підвищений тиск, імовірність розвитку захворювання значно вища навіть за відсутності інших сприятливих факторів.

Які бувають види високого тиску?

За характером перебігу гіпертонія буває гострою (характеризується раптовим підвищенням тиску при стресах, травмах, захворюваннях нирок) та хронічною (коли високий тиск тримається шість і більше місяців).

 

 

За походженням високий тиск буває первинним (есенціальним) і вторинним (симптоматичним). Первинна форма розвивається самостійно та не пов’язана з іншими захворюваннями. Причинами есенціальної гіпертонії можуть бути генетична схильність, надлишок солі в раціоні, хронічні стреси, малорухливий спосіб життя. Вторинна форма виникає на тлі інших захворювань (гломерулонефриту, стенозу ниркових артерій, синдрому Кушинга, гіпертиреозу, апное сну).

Які симптоми супроводжують високий тиск і на що вони вказують?

Симптоми, що супроводжують високий тиск:

• головний біль — виникає через спазм судин головного мозку та підвищення внутрішньочерепного тиску;

• запаморочення та шум у вухах — вказують на набряк судин головного мозку та внутрішнього вуха;

• прискорене серцебиття — є компенсаторною реакцією серця, яке змушене битися швидше й сильніше, щоб проштовхнути кров через судини з високим опором;

• задишка — розвивається внаслідок перевантаження лівого шлуночка серця;

• затуманення зору та «мушки» перед очима — є наслідком ушкодження дрібних судин сітківки ока через надмірний внутрішньосудинний тиск;

• почервоніння обличчя та шиї — виникає на тлі різкого розширення периферичних судин і припливу крові до них;

• набряклість обличчя та ніг — пов’язана з порушенням видільної функції нирок і затримкою рідини в організмі.

Загалом ознаки високого тиску відображають надмірне навантаження на серце і судини, а також порушення кровопостачання внутрішніх органів.

Чим небезпечний високий тиск і які ускладнення він може спричинити?

Високий тиск небезпечний через ризик ураження «органів-мішеней» (серця, судин, нирок, головного мозку та очей), унаслідок чого порушується їхнє нормальне функціонування.

Ускладнення високого тиску можуть включати:

• ниркову недостатність (нездатність нирок ефективно очищати кров від продуктів обміну);

• когнітивні порушення (зниження пам’яті та концентрації уваги, уповільнення мислення);

• гіпертонічну ретинопатію (ураження судин сітківки ока, що може призводити до погіршення зору);

• еректильну дисфункцію у чоловіків (порушення здатності статевого члена до ерекції через уповільнення кровотоку);

• захворювання периферичних артерій (звуження або закупорку артерій рук і ніг, що спричиняють біль і повільне загоєння ран);

• ішемічну хворобу серця (звуження коронарних судин, що призводить до недостатнього кровопостачання серцевого м’яза);

• серцеву недостатність (стан, при якому серце не може ефективно перекачувати кров);

• фібриляцію передсердь (порушення ритму серця, при якому передсердя скорочуються швидко та нерегулярно).

Ще одним серцево-судинним ризиком високого тиску є інфаркт міокарда (омертвіння частини серцевого м’яза через гостре припинення кровопостачання коронарної артерії). На тлі гіпертонії також можливий інсульт (гостре порушення кровообігу мозку, що спричиняє ушкодження його тканин).

Як самостійно зрозуміти, що тиск високий?

Ознаки, які допомагають зрозуміти, що тиск високий:

• пульсуючий головний біль, особливо в потиличній ділянці та скронях;

• запаморочення;

• відчуття нестачі повітря;

• шум у вухах;

• затуманення зору;

• прискорене серцебиття.

Підвищення артеріального тиску також може супроводжуватися раптовими припливами жару, що спричиняють почервоніння шкіри обличчя та шиї.

Як знизити високий тиск у домашніх умовах?

Надаючи першу допомогу при високому тиску, слід посадити людину в крісло, що допоможе зменшити навантаження на серце та покращити самопочуття. Також слід відкрити вікно для забезпечення припливу свіжого прохолодного повітря та допомогти людині зняти тісний одяг.

Методи, які дозволяють знизити високий тиск у домашніх умовах:

• прийом препарату, призначеного лікарем. При різкому підвищенні тиску необхідно прийняти швидкодіючий лікарський засіб, призначений кардіологом. Він допоможе знизити навантаження на серце та судини;

• дихальні вправи. Повільно вдихніть через ніс, затримайте дихання на три-п’ять секунд, а потім повільно видихніть через рот. Глибоке повільне ритмічне дихання дозволяє розслабити судини та поступово знизити артеріальний тиск;

• холодний компрес. На 5–10 хвилин прикладіть рушник, змочений у холодній воді, до скронь, потилиці або задньої поверхні шиї. Холод допоможе зменшити головний біль;

• тепла ванна для ніг. Опустіть стопи у теплу (не гарячу) воду на 10–15 хвилин. Тепло сприяє розширенню судин нижніх кінцівок, зниженню периферичного опору та нормалізації тиску.

Відмовтеся від кави, міцного чаю, алкоголю та паління, оскільки вони звужують судини й можуть погіршити стан при гіпертонії. Вимірюйте тиск кожні 15–20 хвилин. При стабільно високих або таких, що постійно підвищуються протягом години, показниках викличте швидку допомогу.

Як лікарі діагностують причини високого тиску?

До діагностики високого тиску входять збір анамнезу, фізикальний огляд, лабораторні та інструментальні дослідження, які дозволяють встановити причину захворювання та виключити ускладнення.

Етапи первинної консультації кардіолога:

1. Спочатку лікар цікавиться, коли та за яких обставин з’явилися симптоми, і з якою інтенсивністю вони прогресують.

2. Потім кардіолог уточнює, чи є у пацієнта хронічні захворювання (цукровий діабет, гіпертиреоз, атеросклероз) та випадки гіпертонії у найближчих родичів.

3. Далі лікар вимірює тиск і пульс пацієнта, оцінює ступінь набряклості обличчя та ніг, координацію рухів.

Лабораторні аналізи при високому тиску можуть включати:

• загальний аналіз крові — дозволяє виявити ознаки запалення, анемії та згущення крові;

• біохімічний аналіз крові — використовується для оцінки функцій печінки та нирок;

• загальний аналіз сечі — допомагає виявити ознаки інфекційних і запальних уражень нирок;

• дослідження на гормони (щитоподібної залози, надниркових залоз) — застосовуються для виключення ендокринних захворювань як причини підвищення тиску;

• тести на рівень глюкози в крові — призначаються для діагностики цукрового діабету;

• аналізи на тропонін і креатинкіназу — допомагають виключити ушкодження міокарда;

• тест на натрійуретичний пептид — використовується для виявлення серцевої недостатності;

• дослідження на D-димер — призначається для виявлення ознак тромбозу;

• коагулограму — застосовують для оцінки системи згортання крові;

• ліпідний профіль (холестерин, ліпопротеїди низької та високої щільності, тригліцериди) — дозволяє оцінити ризик атеросклерозу та ішемічної хвороби серця.

Для виявлення порушень серцевого ритму, що виникають при тривалому підвищенні тиску, кардіолог може призначити електрокардіограму (ЕКГ). Оцінити структуру та функції міокарда дозволяє УЗД серця. Також обстеження при високому тиску допомагає виявити потовщення стінок, розширення камер серця, пролапс (прогин), недостатність або стеноз (звуження) клапанів. Для виявлення порушення кровотоку в мозкових артеріях та оцінки ризику інсульту при гіпертонії може знадобитися УЗД судин голови.

Як і чим потрібно лікувати підвищений тиск?

Сучасні методи лікування підвищеного тиску включають медикаментозну терапію та корекцію способу життя. Медикаментозне лікування високого тиску спрямоване на усунення причини захворювання та профілактику ускладнень.

Групи препаратів, які призначаються при високому тиску, можуть включати:

• бета-блокатори — знижують серцевий викид (об’єм крові, який серце викидає в аорту за одну хвилину), частоту та силу серцевих скорочень;

• блокатори кальцієвих каналів — розслабляють гладку мускулатуру судин, перешкоджаючи проникненню до неї кальцію;

• інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) — блокують вироблення гормону ангіотензину II, який сприяє звуженню судин;

• блокатори рецепторів ангіотензину II — зменшують дію гормону ангіотензину II на судини, перешкоджаючи їх звуженню;

• альфа-блокатори — розслабляють судинну стінку, знижуючи опір і артеріальний тиск;

• антагоністи альфа-2 рецепторів — зменшують активність симпатичної нервової системи, знижують викид норадреналіну, що призводить до розслаблення судин і нормалізації тиску;

• вазодилататори — забезпечують швидке розслаблення та розширення стінок артерій.

При виражених набряках обличчя та ніг, що супроводжують високий тиск, кардіолог може призначити сечогінні препарати (діуретики). Вони сприяють виведенню надлишку натрію та рідини з організму, а також зменшують об’єм циркулюючої крові. Якщо перелічені вище групи препаратів виявляються недостатньо ефективними, лікар може призначити комбіновані лікарські засоби для лікування високого тиску. Вони забезпечують більш виражений ефект завдяки вмісту в одній таблетці двох і більше діючих речовин із різним механізмом дії.

Як лікарі підбирають ліки для тривалого контролю тиску?

Кардіологи підбирають препарати для зниження тиску індивідуально. Лікарі визначають ступінь гіпертонії та встановлюють цільове значення артеріального тиску, якого слід досягти під час терапії, після чого призначають оптимальні лікарські засоби.

Фактори, які враховуються під час підбору терапії від високого тиску:

• вік пацієнта;

• наявність супутніх захворювань (цукрового діабету, гіпертиреозу, ниркової недостатності, атеросклерозу);

• схильність до алергії на лікарські засоби;

• рівень фізичної активності;

• наявність шкідливих звичок (паління, зловживання алкоголем);

• особливості харчування.

Спочатку кардіолог призначає стартову (мінімально ефективну) дозу препаратів від високого тиску. Пацієнт регулярно контролює показники артеріального тиску та загальне самопочуття і через два-чотири тижні проходить контрольний огляд у лікаря. Якщо досягти цільового тиску не вдається, кардіолог може скоригувати дозування препаратів або замінити їх на лікарські засоби з іншим механізмом дії.

Які немедикаментозні методи допомагають контролювати тиск?

Окрім медикаментозної терапії, для зниження високого тиску необхідна корекція способу життя. Багато чинників, що спричиняють загострення гіпертонії, пов’язані з рівнем фізичної активності, харчовими звичками та режимом дня людини.

Немедикаментозні методи контролю високого тиску:

• дієтичне харчування — допомагає знизити навантаження на судини, запобігаючи затримці рідини в організмі та накопиченню «поганого» холестерину;

• помірна фізична активність — зміцнює серце і судини, покращує кровообіг та сприяє підтриманню нормальної маси тіла;

• зниження психоемоційного стресу — запобігає викиду адреналіну та кортизолу, які звужують судини та провокують підвищення тиску.

Для запобігання різкому загостренню гіпертонії рекомендуємо уникати провокуючих факторів. До них належать надмірне вживання солі та кофеїну, переїдання, паління, вживання алкоголю, інтенсивні фізичні навантаження, тривале перебування у спекотних і задушливих приміщеннях.

Чому харчування і зниження солі важливі для нормалізації тиску?

Харчування при гіпертонії відіграє ключову роль у нормалізації артеріального тиску. Від складу раціону залежить стан судин, рівень холестерину в крові, сольовий баланс в організмі і об’єм циркулюючої в судинах крові.

Принципи харчування при високому тиску:

• відмова від жирних і смажених страв, червоного м’яса і обробленої їжі (ковбас, копченостей, консервів), що підвищують рівень холестерину в крові;

• включення в раціон джерел ненасичених жирів (рослинних олій, насіння, горіхів, авокадо, риби), які знижують запалення судинних стінок і підвищують їх еластичність;

• вживання нежирних сортів м’яса (курки, індички, кролика) і знежирених молочних продуктів як джерел білка;

• обмеження цукру, кондитерських виробів і солодких напоїв, які підвищують рівень глюкози в крові, сприяють набору надлишкової ваги, збільшуючи навантаження на серце і судини;

• щоденне споживання продуктів, багатих на клітковину (свіжих фруктів, овочів, цільнозернових круп, бобових), яка сприяє зниженню рівня «поганого» холестерину в крові;

• включення в раціон продуктів, багатих на калій і магній (бананів, шпинату, квасолі, кураги, горіхів, вівсянки) для підтримання нормального тонусу судин і покращення роботи серцевого м’яза;

• зменшення вживання кофеїну і алкоголю, які викликають звуження судин;

• дробне харчування невеликими порціями чотири-п’ять разів на день для рівномірного навантаження на серцево-судинну систему.

Які фізичні навантаження корисні при гіпертонії?

При високому тиску корисна помірна аеробна фізична активність (кардіонавантаження). Вона допомагає нормалізувати вагу і тонус судин, активізувати циркуляцію крові, що знижує навантаження на серце.

Аеробні вправи, корисні при високому тиску:

• легкий біг підтюпцем;

• швидка ходьба;

• плавання;

• їзда на велосипеді;

• легкі заняття на велотренажері.

Починати доцільно з коротких занять (по 10-15 хвилин), поступово збільшуючи тривалість тренувань до 30-45 хвилин на день по чотири-п’ять разів на тиждень. Силових вправ (присідань, випадів, віджимань, підтягувань) при гіпертонії краще уникати, оскільки вони можуть спровокувати різке підвищення тиску. Перш ніж починати програму кардіотренувань, слід проконсультуватися з кардіологом, щоб підібрати безпечний рівень навантаження, відповідний ступеню гіпертонії.

Як стрес впливає на тиск і що допомагає його знизити?

Стрес викликає викид адреналіну і кортизолу — гормонів, які змушують серце битися частіше, а судини — звужуватися. У результаті підвищується артеріальний тиск і зростає навантаження на серце. При частому емоційному перенапруженні судини втрачають еластичність, що сприяє формуванню стійкої гіпертонії.

Способи зниження стресу при високому тиску:

• повноцінний нічний сон (тривалістю від семи до дев’яти годин);

• помірна щоденна фізична активність (прогулянки на свіжому повітрі, танці, їзда на велосипеді, плавання);

• дихальні вправи (діафрагмальне дихання, техніка «4-7-8»);

• йога і медитації.

Відволіктися від тривожних думок, знизити рівень емоційного напруження і нормалізувати тиск допомагають заняття творчістю, хобі. Також корисно проводити час на природі, що сприяє розслабленню нервової системи і відновленню внутрішньої рівноваги.

Як контролювати високий тиск у повсякденному житті?

Контроль самопочуття при гіпертонії дозволяє вчасно виявити підвищення тиску та уникнути погіршення симптомів. За допомогою регулярного контролю можна також запобігти ускладненням, пов’язаним із підвищенням навантаження на серце і судини (зниження концентрації уваги і пам’яті, порушення рівноваги і координації рухів, інфаркт і інсульт).

Способи самостійного контролю високого артеріального тиску:

• швидке реагування на симптоми. При появі головного болю, шуму у вухах, прискореного серцебиття або відчуття жару необхідно зупинити фізичну активність, присісти, розслабитися, виміряти тиск і за необхідності прийняти призначений лікарем препарат;

• регулярне вимірювання артеріального тиску. Необхідне для відстеження коливань тиску протягом дня і оцінки ефективності лікування. Вимірювати тиск рекомендується у спокійному стані, використовуючи один і той самий пристрій;

• ведення щоденника тиску. Допомагає лікарю оцінити динаміку показників і скоригувати терапію. У щоденник записують дату, час, рівень тиску, супутні симптоми і можливі провокуючі фактори (стрес, фізичне навантаження, вживання кави, прийом ліків).

При гіпертонії важливий також контроль частоти серцевих скорочень (пульсу). При високому тиску серце працює з підвищеним навантаженням. Прискорений пульс вказує на перевитрату енергії міокарда і ризик його виснаження, що може призвести до аритмії або інфаркту.

Які звички допомагають підтримувати нормальні показники?

Підтримання стабільних показників артеріального тиску дозволяє запобігти пошкодженню судин. У результаті знижується ризик порушення функцій органів-мішеней: серця, мозку, нирок, головного мозку.

Звички, які при високому тиску допомагають підтримувати нормальні показники:

• планування харчування. Визначте час прийомів їжі заздалегідь, щоб уникати переїдання і різких стрибків тиску після їжі;

• контроль солі в раціоні. Намагайтеся не додавати сіль у страви. Для надання їжі смаку використовуйте спеції і трави;

• регулярна гідратація. Пийте воду невеликими ковтками кожні одну-півтори години, не допускаючи зневоднення і сильної спраги;

• щоденна ходьба пішки. Гуляйте близько 30 хвилин неквапливим кроком щодня, особливо за відсутності можливості регулярно займатися спортом;

• дотримання режиму сну. Лягайте спати і вставайте в один і той самий час для підтримання стабільного гормонального фону і тиску;

• сон із піднятим узголів’ям. Спіть на спині, поклавши голову на невисоку подушку для зниження навантаження на серце і покращення кровотоку;

• плавний підйом з ліжка. Не вставайте з ліжка різко, дайте організму три-чотири хвилини звикнути до вертикального положення, щоб уникнути короткочасного стрибка тиску.

Після пробудження варто зробити легку розтяжку, кілька глибоких вдихів і видихів. Розминка допомагає м’яко активізувати кровообіг і уникнути різкого підйому тиску.

Які гаджети можуть допомогти відстежувати тиск вдома?

При гіпертонії артеріальний тиск потрібно вимірювати щодня вранці і ввечері. Додатково кардіолог може рекомендувати контролювати показники у моменти появи симптомів, після фізичного навантаження, стресу або прийому їжі.

Гаджети, які можна використовувати для моніторингу низького тиску вдома:

• механічні тонометри. Для вимірювання високого тиску манжета надягається на плече, а стетоскоп прикладається до артерії. Повітря нагнітається в манжету вручну, потім повільно спускається, паралельно через стетоскоп прослуховуються тони Короткова. Початок чутних тонів відповідає верхньому тиску, а їх зникнення — нижньому;

• автоматичні тонометри. Манжета надягається на плече. Пристрій автоматично накачує повітря, аналізує коливання тиску і виводить результат на цифровий дисплей;

• зап’ястні тонометри. Манжета надягається на зап’ястя, автоматично нагнітається повітрям, після чого результати відображаються на дисплеї. Зручні для частих вимірювань тиску поза домом, однак можуть бути менш точними порівняно з плечовими моделями, особливо при аритмії;

• смарт-годинники з функцією вимірювання тиску. Гаджети використовують вбудовані сенсори для приблизної оцінки артеріального тиску на зап’ясті. Результати частіше є орієнтовними і не можуть використовуватися для прийняття рішень щодо лікування без підтвердження медичним тонометром.

Для безперервного контролю артеріального тиску протягом доби використовується 24-годинний амбулаторний монітор. Людина надягає манжету на плече і носить її постійно, не знімаючи навіть під час сну. Монітор автоматично вимірює тиск через встановлені інтервали часу (наприклад, кожні 15-30 хвилин) і зберігає отримані дані. Потім результати передаються лікарю для детального аналізу, що дозволяє оцінити добові коливання тиску, виявити «приховану» або нічну гіпертонію і скоригувати лікування. 

Клінічні рекомендації з профілактики високого тиску

Профілактика гіпотонії потребує корекції способу життя. Вона спрямована на підтримання тонусу судин, активізацію кровотоку і зниження навантаження на серце.

Заходи профілактики високого тиску:

• відмова від шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю);

• повноцінний нічний сон (від семи до десяти годин);

• уникнення стресу, використання методів релаксації (медитацій, йоги, хобі) для зняття емоційної напруги;

• підтримання нормальної ваги (при індексі маси тіла 18,5-24,9);

• помірна регулярна фізична активність (біг, їзда на велосипеді, плавання, швидка ходьба);

• дробне харчування (чотири-п’ять прийомів їжі на день через рівні проміжки часу невеликими порціями);

• обмеження споживання солі та продуктів з високим вмістом натрію (копченостей, солінь, консервів);

• збалансоване харчування з достатньою кількістю овочів, фруктів, цільнозернових і нежирних молочних продуктів;

• обмеження споживання напоїв, що містять кофеїн;

• уникнення самолікування та безконтрольного прийому лікарських препаратів.

Зменшити навантаження на серце і судини, а також знизити ризик підвищення тиску допомагає своєчасне лікування хронічних захворювань (атеросклерозу, цукрового діабету, пієлонефриту, гломерулонефриту). Людям, у сімейному анамнезі яких є випадки гіпертонії, рекомендуємо щороку проходити обстеження у кардіолога для раннього виявлення захворювання.

Чи можна повністю позбутися високого тиску?

Можливість позбутися високого тиску залежить від причини його виникнення та своєчасності лікування. При гіпертонії, спричиненій зворотними факторами (шкідливими звичками, надлишком солі в раціоні, недосипанням, стресами), на ранніх стадіях тиск можна нормалізувати, усунувши першопричину.

Гіпертонія, спровокована хронічними захворюваннями (гіпертиреозом, цукровим діабетом, атеросклерозом), часто не піддається повному виліковуванню. Постійна медикаментозна терапія і корекція способу життя дозволяють зменшити вираженість симптомів і покращити якість життя людини.

Як починає зростати тиск і як розпізнати це вчасно?

Підвищення артеріального тиску починається зі звуження судин, збільшення об’єму циркулюючої крові та посилення навантаження на серце. Коли тиск лише починає зростати, організм ще не запустив компенсаторні механізми, тому людина може відчувати нездужання.

Ранні ознаки високого артеріального тиску:

• різкий головний біль у потилиці та скронях, який стрімко наростає;

• відчуття «туману» і важкості в голові;

• приплив жару до тіла;

• поява спалахів і «мушок» перед очима;

• легка нестійкість, відчуття втрати рівноваги;

• прискорене серцебиття, перебої в роботі серця.

При загостренні гіпертонії може виникнути раптове відчуття внутрішньої напруги або страху. При помірному фізичному навантаженні (підйомі сходами, пішій прогулянці) можлива задишка (відчуття нестачі повітря і спроби вдихнути глибше).

Чому головний біль і запаморочення пов’язані з високим тиском?

Головний біль при високому тиску викликаний спазмом і звуженням судин головного мозку. Судини реагують на підвищений тиск посиленням напруження, що подразнює нервові закінчення і спричиняє відчуття пульсації в голові.

Запаморочення при високому тиску пов’язане з порушенням кровотоку і зниженням надходження кисню до мозку. Кисневе голодування зон кори головного мозку, що відповідають за рівновагу і координацію рухів, призводить до відчуття туману в голові, нестійкості і переднепритомного стану.

Які зміни в серці та судинах відбуваються при підвищеному тиску?

Постійно працюючи проти високого опору судин, м’яза лівого шлуночка потовщується (гіпертрофується), щоб збільшити силу викиду крові. З часом стінка лівого шлуночка стає жорсткою, що заважає йому ефективно розслаблятися і повністю заповнюватися кров’ю (діастолічна дисфункція). Потовщений серцевий м’яз потребує значно більше кисню, однак коронарні судини, що живлять серце, не здатні забезпечити достатнє кровопостачання.

Інші серцево-судинні проблеми при високому тиску можуть включати:

• зниження тонусу великих судин. Стінки артерій під постійним тиском втрачають еластичність і стають жорсткими; 

• потовщення стінок дрібних судин. М’язовий шар артеріол потовщується, щоб протистояти високому тиску, що призводить до звуження просвіту судин;

• пошкодження внутрішньої судинної оболонки. Високий потік крові руйнує внутрішній захисний шар судин (ендотелій). Пошкоджені ділянки більш схильні до накопичення холестеринових бляшок;

• порушення регуляції судинного тонусу. Пошкоджений ендотелій перестає виробляти достатню кількість вазодилататорів (речовин, що розширюють судини), що додатково сприяє звуженню судин.

Звуження і ущільнення всієї мережі судин призводить до підвищення загального опору кровотоку. Цей фактор сприяє тривалому підтриманню високого артеріального тиску.