Що небезпечніше: гіпертонія чи гіпотонія?

Нормальний артеріальний тиск і його показники

Артеріальний тиск — це сила, з якою кров тисне на стінки артерій, коли серце перекачує її по організму. Він вимірюється в міліметрах ртутного стовпа (мм рт. ст.) і має два значення. Показники артеріального тиску:

1. систолічний (верхній) — це тиск, який кров чинить на стінки артерій у момент максимального скорочення серця (систоли). Він показує силу викиду крові з серця;
2. діастолічний (нижній) — це тиск в артеріях у момент розслаблення серця між скороченнями (діастоли). Він відображає опірність судин.

Нормальні значення артеріального тиску можуть коливатися у межах норми (110–119/70–79 мм рт. ст.) залежно від віку, статі та індивідуальних особливостей організму. Однак загалом для дорослої людини оптимальним вважається показник близько 120/80 мм рт. ст.

Що таке гіпертонія?

Гіпертонія (артеріальна гіпертензія) — це хронічне захворювання, що характеризується стійким підвищенням артеріального тиску (до 140/90 мм рт. ст. і вище). На ранніх стадіях хвороба може перебігати безсимптомно, поступово знижуючи еластичність судин і порушуючи функції внутрішніх органів (серця, нирок, головного мозку). При прогресуванні патології гіпертоніки можуть скаржитися на біль у потиличній частині голови. Інші ознаки артеріальної гіпертензії можуть включати:

1. запаморочення;
2. «мушки» перед очима;
3. шум у вухах;
4. прискорене серцебиття;
5. задишку.

Люди з підвищеним тиском також можуть відчувати біль або тиск у грудях через посилену роботу серця. Іноді виникають носові кровотечі, оскільки високий тиск послаблює стінки дрібних судин у носовій порожнині.

Що таке гіпотонія?

Гіпотонія (артеріальна гіпотензія) — це патологія, що характеризується стійким або періодичним зниженням артеріального тиску (до 90/60 мм рт. ст. і нижче). Точно визначити, підвищений чи знижений тиск у людини, можна за допомогою тонометра (приладу для вимірювання артеріального тиску). Однак запідозрити гіпотонію можна за типовими клінічними ознаками. Симптоми гіпотонії можуть включати:

1. біль у скроневій і лобовій ділянках голови;
2. запаморочення;
3. потемніння в очах (особливо при різкому вставанні);
4. слабкість і сонливість;
5. відчуття нестачі повітря.

Однією з ознак артеріальної гіпотензії є блідість шкіри через зниження притоку крові до поверхневих судин. Також гіпотоніки можуть відчувати холод у руках і ногах внаслідок уповільненої циркуляції крові у кінцівках.

Критичні показники тиску у людини

Критично високим для людини вважається тиск 180/120 мм рт. ст. Такий стан називається гіпертонічним кризом і супроводжується гострим головним болем, нудотою й блюванням, затуманенням зору та порушенням мовлення. Гіпертонічний криз може призвести до пошкодження сітківки очей і нирок, інсульту (омертвіння ділянки мозкової тканини внаслідок гострого порушення кровообігу в мозку) та інфаркту міокарда (некрозу частини серцевого м’яза через припинення кровотоку у коронарній артерії).

Критично низьким вважається тиск 80/50 мм рт. ст. Такий стан називається гіпотонічним кризом. Для нього характерні сильна слабкість, порушення рівноваги, потемніння в очах, сплутаність і втрата свідомості. Критично низький тиск небезпечний кисневим голодуванням внутрішніх органів і поліорганною недостатністю.

Гіпертонія та гіпотонія: що небезпечніше?

Що небезпечніше — гіпертонія чи гіпотонія — залежить від характеру захворювання. Хронічна гіпертензія вважається більш небезпечною, оскільки призводить до незворотних пошкоджень судинних стінок, підвищуючи ризик інфаркту, інсульту, ниркової та серцевої недостатності.

Хронічна гіпотензія переважно знижує якість життя людини через симптоми (слабкість, апатію, запаморочення), але до смертельного наслідку призводить рідше. Виняток становить гіпотонічний криз, при якому тиск падає до 80/50 мм рт. ст. і нижче, викликаючи кисневе голодування внутрішніх органів.

Коли звертатися до лікаря

Мінімум раз на рік проходити обстеження судин і серця рекомендується людям старше 40 років, у яких є випадки гіпертонії чи гіпотонії у сімейному анамнезі. Інші показання до консультації кардіолога можуть включати:

1. стійке підвищення тиску до 140/90 мм рт. ст. і вище;
2. різке падіння тиску до 90/60 мм рт. ст. і нижче;
3. поява головного болю, запаморочення, нудоти, порушень зору й мовлення;
4. відчуття перебоїв у роботі серця, болю й стискання за грудиною;
5. повторювані непритомності або переднепритомні стани.

Звернутися до лікаря слід тоді, коли призначені препарати для стабілізації тиску перестали допомагати або викликають побічні ефекти. Для корекції схеми терапії можна скористатися онлайн-консультацією кардіолога.

Профілактика порушень тиску

Профілактичні заходи призначає кардіолог. Важливу роль для підтримання здоров’я судин і нормального артеріального тиску відіграє харчування. Рекомендується обмежити вживання солі, солодощів, фастфуду, напівфабрикатів, жирної й смаженої їжі. Основу раціону мають складати продукти, багаті на калій, магній, клітковину й омега-3 жирні кислоти (свіжі овочі та фрукти, цільнозернові продукти, горіхи, бобові, риба), які підвищують тонус судин і знижують ризик їх пошкодження. Інші заходи профілактики порушень тиску можуть включати:

1. дробове харчування (невеликими порціями п’ять-шість разів на день із дотриманням рівних проміжків між прийомами їжі);
2. підтримання нормальної ваги (при індексі маси тіла 18,5-24,9);
3. відмову від шкідливих звичок (паління, зловживання алкоголем);
4. регулярні помірні фізичні навантаження (піші прогулянки, плавання, силові тренування, їзду на велосипеді).

Для підтримання нормального тиску слід уникати психоемоційного стресу. Також важливо спати не менше семи-восьми годин на добу, оскільки повноцінний сон сприяє відновленню роботи нервової та серцево-судинної систем.