Низький тиск: які симптоми, причини та методи лікування?

Низький артеріальний тиск (гіпотонія) — це стан, при якому показники тиску опускаються нижче 90/60 мм рт. ст. Він може виникати внаслідок генетичної схильності, зневоднення, ендокринних і серцево-судинних захворювань, побічної дії деяких ліків. Ознаками низького тиску є слабкість, запаморочення, холодні кінцівки, бліда шкіра. Сучасні методи лікування гіпотонії включають медикаментозну терапію для усунення причини захворювання та корекцію способу життя для зниження вираженості симптомів.

Який тиск вважається низьким?

Тиск вважається низьким, коли показники опускаються нижче 90/60 міліметрів ртутного стовпа (мм рт. ст.). Низький верхній тиск означає зниження систолічного показника (тиску в артеріях у момент скорочення серця та викиду крові). А низький нижній тиск відображає падіння діастолічного рівня (тиску в артеріях під час розслаблення серцевого м’яза між скороченнями).

Які симптоми зниженого тиску?

Самопочуття при низькому тиску різко погіршується: людина відчуває слабкість і занепад сил. Також низький тиск часто супроводжується задишкою, яка виникає під час фізичного навантаження.

Супутні симптоми гіпотонії:

• ниючий, тупий або стискаючий головний біль (у ділянці скронь і потилиці);

• запаморочення та переднепритомний стан;

• порушення рівноваги (особливо при різкій зміні положення тіла);

• шум у вухах;

• зниження концентрації уваги;

• відчуття нестачі повітря та позіхання;

• нудота;

• підвищене потовиділення;

• холодні руки та ноги;

• блідість шкіри;

• швидке, поверхневе дихання.

Низький тиск може супроводжуватися порушеннями зору: потемнінням в очах (особливо при різкому вставанні), появою «мушок» перед очима або розмитого зображення. Пульс при гіпотонії зазвичай прискорений, оскільки серце намагається збільшити об’єм крові, що викидається в судини за хвилину (серцевий викид), щоб забезпечити достатній кровотік у мозку. Низький пульс при низькому тиску можливий, коли пошкоджена провідна система серця (наприклад, при атріовентрикулярній блокаді), що не дозволяє серцевому м’язу скорочуватися достатньо швидко для підтримання тиску.

Які зовнішні ознаки зниженого тиску?

Зниження артеріального тиску відображається не лише на самопочутті, а й на зовнішньому вигляді. Завдяки змінам поведінки, кольору та температури шкіри оточуючі можуть запідозрити у людини гіпотонію навіть за відсутності скарг з її боку.

Зовнішні ознаки низького тиску:

• блідість шкіри;

• краплі поту на лобі та скронях;

• легке тремтіння в пальцях і губах;

• холодні та вологі кінцівки;

• часте позіхання.

При гіпотонії людина може виглядати апатичною або незвично млявою. Рухи часто стають уповільненими, а реакція на зовнішні стимули (шум, звернення на ім’я, раптове запитання) — запізнілою та ослабленою. Також про гіпотонію можуть свідчити порушення рівноваги або повільне, обережне вставання із сидячого положення.

Чому знижується тиск?

Для деяких людей тиск у межах 90/60 мм рт. ст. є фізіологічною нормою. Він залишається стабільним протягом життя і не викликає погіршення стану. Однак у більшості випадків гіпотонія пов’язана з патологічними процесами в організмі та може негативно впливати на самопочуття.

Патологічні причини низького тиску:

• серцево-судинні захворювання (інфаркт міокарда, серцева недостатність, аритмія);

• ендокринні патології (гіпотиреоз, гіпоглікемія, хвороба Аддісона);

• хвороби центральної нервової системи (хвороба Паркінсона, інсульт, травми головного мозку);

• зменшення об’єму циркулюючої крові (внаслідок крововтрати, зневоднення організму);

• порушення регуляції судинного тонусу при вегето-судинній дистонії (збої в роботі вегетативної нервової системи);

• генералізована інфекція (сепсис);

• тяжка алергічна реакція (анафілаксія);

• дефіцит вітамінів (В9, В12) і мінералів (заліза, калію), що перешкоджає виробленню організмом достатньої кількості еритроцитів;

• тривалий прийом деяких лікарських препаратів (бета-блокаторів, діуретиків, альфа-блокаторів, лікарських засобів від еректильної дисфункції, трициклічних антидепресантів).

Факторами ризику низького тиску є генетична схильність, хронічний стрес, недосипання, малорухливий спосіб життя, тривале перебування в задушливих приміщеннях, переїдання та вживання їжі, багатої на швидкі вуглеводи. До групи підвищеного ризику гіпотонії також належать люди старші 60 років, оскільки з віком знижується здатність серця і судин підтримувати нормальний тиск.

Які бувають види низького тиску?

За характером перебігу низький тиск буває хронічним і гострим. При хронічній гіпотонії тиск понад шість місяців тримається нижче норми. Гостра гіпотонія характеризується різким, раптовим падінням тиску до критичних значень при шокових станах (травматичному, септичному, анафілактичному шоці), інфаркті міокарда, масивній кровотечі.

За причиною виникнення гіпотонію класифікують на первинну, вторинну та фізіологічну. Первинна часто пов’язана з генетичною схильністю або порушеннями регуляції судинного тонусу, а вторинна є наслідком іншого основного захворювання (анемії, гіпотиреозу, надниркової або серцевої недостатності). Фізіологічна гіпотонія часто є способом адаптації організму до певних умов (інтенсивних спортивних тренувань, проживання в жаркому кліматі або високогір’ї).

Які симптоми супроводжують низький тиск і на що вони вказують?

Симптоми низького тиску відображають недостатнє кровопостачання внутрішніх органів і компенсаторні реакції організму. Слабкість і апатія розвиваються через зменшення припливу крові до м’язів, що знижує їх працездатність. Головний біль, запаморочення та непритомність з’являються внаслідок кисневого голодування головного мозку. Порушення зору пов’язані з тимчасовим зниженням припливу крові до сітківки та зорових центрів кори головного мозку.

Прискорений пульс виникає як компенсаторна реакція серця, спрямована на підтримання достатнього припливу крові до внутрішніх органів. Блідість шкіри та холодні кінцівки є наслідком звуження периферичних судин, що дозволяє перенаправити кров до життєво важливих органів (серця, головного мозку, нирок).

Чим небезпечний низький тиск і які ускладнення він може викликати?

Наслідками низького тиску можуть стати часті непритомності, що виникають на тлі недостатнього кровопостачання головного мозку. У результаті падінь при втраті свідомості зростає ризик травм (переломів кісток, забою мозку).

Можливі ускладнення низького тиску:

• ниркова недостатність (неспроможність нирок належним чином фільтрувати кров через уповільнення ниркового кровотоку);

• зниження когнітивних функцій (погіршення пам’яті, уповільнення мислення, зниження концентрації уваги) на тлі кисневого голодування головного мозку;

• тромбоз глибоких вен (закупорка судин згустками крові через застій крові в нижніх кінцівках);

• інсульт (омертвіння частини тканини головного мозку внаслідок дефіциту кровопостачання);

• серцева недостатність (неспроможність серця повноцінно перекачувати кров у результаті перевантаження серцевого м’яза).

Ще одним серцево-судинним ризиком низького тиску є порушення коронарного кровообігу. При артеріальній гіпотензії зменшується перфузія (кровонаповнення) коронарних артерій, які живлять міокард, що може спровокувати ішемію (стан, при якому серце отримує недостатньо кисню та поживних речовин).

Як самостійно зрозуміти, що тиск низький?

Зрозуміти, що тиск низький, можна за зміною самопочуття. При гіпотонії можливі слабкість, сонливість, відчуття нестачі повітря, потемніння в очах і «мушки» перед очима. Шкіра може ставати блідою, а руки й ноги — холодними. Непритомність або переднепритомні стани також можуть вказувати на гіпотонію, особливо коли вони виникають після різкої зміни положення тіла.

Як підняти низький тиск у домашніх умовах?

Надаючи першу допомогу при низькому тиску, слід покласти людину на спину і допомогти їй підняти ноги вище рівня голови (на подушку, край дивана або стіну). Дане положення дозволяє посилити приплив крові до мозку та серця.

Методи, що допомагають підняти низький тиск у домашніх умовах:

• випити склянку чистої води невеликими ковтками. Збільшення об’єму рідини в судинах сприяє підвищенню тиску;

• випити чашку міцного чорного чаю або кави. Кофеїн стимулює серцеву діяльність і трохи звужує судини, що допомагає підняти тиск;

• перекусити чимось солоним (маринованими оливками або огірками, жменею солоних горіхів, шматочком сиру). Сіль затримує рідину в організмі, збільшуючи об’єм циркулюючої крові;

• зробити легку розминку (стискання та розтискання кулаків, схрещування ніг). Активізація м’язів покращує венозне повернення крові до серця і підвищує тиск;

• провітрити кімнату. Свіже повітря покращує насичення крові киснем і стимулює роботу серцево-судинної системи.

Після покращення стану не слід різко вставати. Рекомендуємо посидіти кілька хвилин, роблячи глибокі вдихи, щоб запобігти повторному ортостатичному колапсу.

Як лікарі діагностують причини низького тиску?

Діагностика низького тиску включає збір анамнезу, фізикальний огляд і, за потреби, лабораторні та інструментальні дослідження для визначення причини захворювання та виключення ускладнень. На первинній консультації кардіолог уточнює час і обставини появи симптомів, цікавиться наявністю у пацієнта хронічних патологій (цукрового діабету, гіпотиреозу, надниркової недостатності) та випадків гіпотонії в його сімейному анамнезі. Потім кардіолог вимірює тиск і пульс, оцінює колір і температуру шкіри, координацію рухів.

Лабораторні аналізи при низькому тиску можуть включати:

• загальний аналіз крові — для оцінки рівня гемоглобіну, виявлення анемії та запальних процесів;

• біохімічний аналіз крові — для перевірки функції печінки, нирок і рівня електролітів;

• аналіз на гормони щитоподібної залози — для виключення гіпотиреозу;

• тест на рівень кортизолу — для виявлення надниркової недостатності;

• загальний аналіз сечі — для оцінки роботи нирок і виявлення ознак зневоднення;

• тест на рівень глюкози в крові — для діагностики цукрового діабету та гіпоглікемії;

• аналізи на тропонін і креатинкіназу — для виключення ушкодження серцевого м’яза;

• тест на натрійуретичний пептид — для виявлення серцевої недостатності на ранній стадії;

• дослідження на D-димер — для виявлення ознак тромбозу;

• ліпідний профіль (холестерин, ліпопротеїди низької та високої щільності, тригліцериди) — для оцінки ризику атеросклерозу та ішемічної хвороби серця.

Для виявлення аритмії та порушень провідності серця кардіолог може направити пацієнта на електрокардіограму (ЕКГ). Оцінити стан міокарда та характер кровотоку дозволяє УЗД серця і судин голови. При низькому тиску обстеження допомагає визначити скоротливість серцевого м’яза, наявність у ньому структурних змін (потовщення стінок, клапанних дефектів), а також визначити швидкість кровотоку в артеріях, що живлять мозок.

Як і чим потрібно лікувати знижений тиск?

Сучасні методи лікування зниженого тиску включають медикаментозну терапію та корекцію способу життя. Медикаментозне лікування низького тиску спрямоване на усунення причини захворювання та профілактику ускладнень.

Групи препаратів, що застосовуються при низькому тиску:

• адаптогени — підвищують тонус організму, зменшують втому та сонливість;

• вазоконстриктори — спричиняють звуження судин, підвищують загальний периферичний опір і сприяють швидкому підвищенню артеріального тиску;

• антихолінергічні засоби — знижують вплив парасимпатичної нервової системи, запобігаючи надмірному розширенню судин;

• симпатоміметики — стимулюють роботу серця та сприяють звуженню судин, що підвищує тиск;

• мінералокортикоїди — затримують натрій і воду в організмі, збільшуючи об’єм циркулюючої крові;

• ноотропні препарати — покращують мозковий кровообіг, зменшують запаморочення та запобігають когнітивним порушенням;

• антидепресанти та анксіолітики — застосовуються при поєднанні гіпотонії з депресивними та тривожними розладами;

• вітамінно-мінеральні комплекси — поповнюють дефіцит мікроелементів, що впливають на судинний тонус і роботу серця.

Сечогінні препарати при низькому тиску, як правило, не призначаються. Вони сприяють виведенню рідини та електролітів з організму, зменшуючи об’єм циркулюючої крові, через що можуть посилити гіпотонію.

Як лікарі підбирають ліки для тривалого контролю тиску?

Кардіологи підбирають препарати для лікування гіпотонії індивідуально. Спочатку лікарі визначають, чи є гіпотонія вторинною або первинною. При вторинній гіпотонії лікування спрямовується на усунення основного захворювання.

Фактори, які враховуються при підборі терапії від низького тиску:

• вік пацієнта;

• наявність супутніх захворювань (гастриту, виразки шлунка, ниркової недостатності);

• схильність до алергії на ліки;

• спосіб життя пацієнта (рівень фізичної активності, режим сну та неспання, особливості харчування, наявність шкідливих звичок).

Спочатку кардіологи призначають мінімально ефективну дозу препаратів від низького тиску. Пацієнт регулярно відстежує показники тиску та загальне самопочуття, після чого за потреби дозування коригується для досягнення стійкого терапевтичного ефекту. За відсутності вираженого результату або індивідуальної непереносимості компонентів препарату лікар може призначити інший лікарський засіб.

Які немедикаментозні методи допомагають контролювати тиск?

Окрім медикаментозної терапії, для підвищення низького тиску важлива корекція способу життя. Багато факторів, що провокують загострення гіпотонії, пов’язані з харчовими звичками, рівнем фізичної активності та режимом дня.

Немедикаментозні методи контролю низького тиску:

• дієта (дробне харчування, виключення жирних, смажених і солодких страв) — для виключення надмірного притоку крові до шлунково-кишкового тракту за рахунок зниження кровотоку до мозку та серця;

• дотримання питного режиму (вживання до двох літрів води на день) — для підтримання об’єму циркулюючої крові;

• регулярна фізична активність (помірні аеробні та легкі силові тренування на нижню частину тіла) — для зміцнення серця та підвищення тонусу судин;

• управління стресом (дихальні практики, медитація, повноцінний сон) — для профілактики виснаження компенсаторних механізмів організму, які активуються при падінні тиску для його нормалізації.

Щоб уникнути різкого зниження артеріального тиску, рекомендуємо уникати провокуючих факторів. До них належать тривале перебування в жарких і задушливих приміщеннях, різкі підйоми з положення лежачи або сидячи, фізична перевтома.

Чому харчування та зниження споживання солі важливі для нормалізації тиску?

При низькому тиску харчування має бути дробним — чотири-п’ять разів на день маленькими порціями через рівні проміжки часу. Під час прийому занадто великих порцій їжі організм спрямовує значний об’єм крові до шлунка та кишечника для травлення, що призводить до тимчасового відтоку крові від головного мозку. У результаті можуть виникати запаморочення, слабкість і різкі перепади артеріального тиску. Дробне харчування дозволяє стабілізувати кровотік і підтримувати рівномірне надходження кисню до внутрішніх органів, запобігаючи різким коливанням тиску.

Вибір продуктів також впливає на рівень тиску. Корисною вважається їжа, що містить клітковину, вітаміни, магній і калій (овочі, фрукти, ягоди, цільнозернові крупи, нежирне м’ясо та риба). Вона допомагає підтримувати тонус судин, нормалізує роботу серця, забезпечує стабільний кровотік і не перевантажує травну систему.

До категорії шкідливих продуктів належать жирні та смажені страви, напівфабрикати, солодощі. Вони містять швидкі вуглеводи, насичені та трансжири, які знижують еластичність судин, створюють додаткове навантаження на серце та можуть спричиняти різкі перепади тиску.

Показники артеріального тиску залежать також від кількості солі в раціоні. Натрій утримує воду в організмі, збільшуючи об’єм циркулюючої крові. Повна відмова від солі при низькому тиску може погіршити стан, а її помірне щоденне споживання (за відсутності супутніх захворювань нирок і серця) допомагає підвищити тиск і полегшити симптоми гіпотонії. Щодо допустимої кількості солі в раціоні слід проконсультуватися з кардіологом, оскільки її надлишок може спровокувати серцеву та ниркову недостатність.

Які фізичні навантаження корисні при гіпотонії?

При низькому тиску корисна аеробна фізична активність (кардіонавантаження), яка збільшує частоту серцевих скорочень і дихання, насичуючи організм киснем. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) рекомендує мінімум 150 хвилин на тиждень аеробних вправ помірної інтенсивності або 75 хвилин на тиждень кардіотренувань високої інтенсивності.

Аеробні вправи, корисні при низькому тиску:

• ходьба швидким кроком;

• біг підтюпцем;

• плавання;

• їзда на велосипеді;

• заняття на велотренажері;

• аеробіка;

• танці.

Окрім аеробних навантажень, рекомендуємо не рідше двох разів на тиждень виконувати силові вправи на нижню частину тіла для профілактики застою крові. При гіпотонії корисні тренування для зміцнення ніг, сідниць і корпусу: плавні присідання, випади, планка, віджимання від підлоги, стійка на одній нозі. Важливо уникати занять у спекотну та вологу погоду, щоб не посилювати симптоми гіпотонії.

Як стрес впливає на тиск і що допомагає його знизити?

Під час стресу активується симпатична нервова система, у відповідь на що відбувається викид адреналіну та кортизолу. Ці гормони звужують судини та прискорюють серцебиття, що може незначно підвищити тиск у гіпотоніка.

Однак при хронічному стресі компенсаторні механізми організму виснажуються. Замість активації симпатичної відбувається стимуляція парасимпатичної нервової системи, що призводить до неконтрольованого розширення судин і уповільнення серцевого ритму. У результаті судинні стінки втрачають тонус, кров повертається до серця повільно, і артеріальний тиск різко падає, викликаючи слабкість і запаморочення.

Методи зниження стресу при низькому тиску:

• фізична активність (прогулянки на свіжому повітрі, танці, аеробіка, плавання);

• дихальні практики (дихання «4-7-8», діафрагмальне дихання);

• медитації та йога;

• повноцінний нічний сон (сім-дев’ять годин).

Також ефективними є хобі та творча діяльність, оскільки вони відволікають увагу від джерел напруження та приносять моральне задоволення. Важливу роль відіграє спілкування з близькими людьми, яке сприяє зниженню емоційного напруження.

Як контролювати низький тиск у повсякденному житті?

Контроль самопочуття при гіпотонії допомагає вчасно помітити зниження тиску та запобігти посиленню симптомів. За допомогою регулярного контролю можна також уникнути ускладнень, пов’язаних із недостатнім кровопостачанням мозку та внутрішніх органів (непритомності, вираженої слабкості, зниження концентрації уваги та пам’яті, порушення рівноваги та координації рухів).

Методи самостійного контролю низького артеріального тиску:

• швидке реагування на симптоми. При запамороченні, потемнінні в очах, слабкості, шумі у вухах або нудоті важливо одразу сісти або лягти, піднявши ноги вище голови, випити склянку води (а за відсутності протипоказань — чашку кави) для швидкої стабілізації тиску;

• регулярне вимірювання артеріального тиску. Гіпотоніку важливо контролювати показники тиску, щоб відстежувати його коливання протягом дня та зрозуміти, за яких обставин він знижується. На підставі отриманої інформації можна скоригувати спосіб життя та запобігти прогресуванню хвороби;

• ведення щоденника тиску. Рекомендуємо фіксувати в зошиті або мобільному застосунку показники тиску, час вимірювання, супутні симптоми та можливі провокуючі фактори. Дані щоденника допоможуть лікарю оцінити динаміку тиску та підібрати індивідуальні методи для його стабілізації.

При гіпотонії важливий також контроль частоти серцевих скорочень (пульсу). Прискорене серцебиття є компенсаторною відповіддю організму на гіпотонію. За зміною частоти серцевих скорочень за хвилину можна оцінити, наскільки зросло навантаження на серцевий м’яз для забезпечення достатнього кровотоку до внутрішніх органів.

Які звички допомагають підтримувати нормальні показники?

Підтримання стабільних показників артеріального тиску дозволяє запобігти гіпоксії (кисневому голодуванню) головного мозку та внутрішніх органів. У результаті знижується ризик порушення рівноваги, непритомності та травм.

Звички, які при низькому тиску допомагають підтримувати нормальні показники:

• сон із піднятим узголів’ям. У такому положенні тренуються барорецептори (датчики тиску) і зменшується ймовірність загострення гіпотонії під час ранкового підйому;

• плавний підйом із ліжка. Не підскакуйте різко за будильником, посидьте три-чотири хвилини на краю ліжка, дозволивши організму звикнути до вертикального положення, а потім повільно встаньте;

• легка ранкова зарядка або прогулянка. Поступове розігрівання судин дозволяє плавно активізувати кровообіг і знизити ризик різкого падіння тиску;

• чергування активної роботи з короткими перервами. Робіть невеликі паузи для відпочинку кожні одну-дві години, щоб не перевантажувати серцево-судинну систему;

• стискання та розтискання литкових м’язів кожні 15–20 хвилин під час роботи, що потребує тривалого сидіння або стояння. Така тактика допоможе просунути застійну кров із вен ніг назад до серця, запобігти слабкості та запамороченню;

• планування харчування. Визначте, коли і що ви будете їсти, закупіть заздалегідь продукти. Ця звичка дозволить виключити тривале голодування, подальше переїдання та перекуси шкідливою їжею (фастфудом, снеками, солодощами);

• регулярна гідратація. Пийте воду невеликими ковтками кожні одну-дві години. Не чекайте сильної спраги, щоб не допускати зневоднення організму та зниження об’єму циркулюючої крові.

Також рекомендуємо стежити за положенням тіла та поставою під час роботи й відпочинку. Намагайтеся не сутулитися та тримати спину рівно, а ноги — злегка зігнутими для покращення венозного повернення та зниження ризику запаморочення при гіпотонії.

Які гаджети можуть допомогти відстежувати тиск удома?

При гіпотонії слід вимірювати артеріальний тиск вранці після пробудження та перед нічним сном. Додатково кардіолог може рекомендувати контролювати показники після фізичного навантаження, прийому їжі, а також при появі слабкості, запаморочення або прискореного серцебиття.

Пристрої для моніторингу низького тиску вдома:

• автоматичні тонометри. Для вимірювання низького тиску манжета надягається на плече та автоматично накачується повітрям після натискання кнопки. Результати відображаються на дисплеї пристрою;

• механічні тонометри зі стетоскопом. Манжету надягають на плече, а стетоскоп прикладають до артерії. Далі в манжету вручну нагнітають повітря, а потім повільно спускають, прослуховуючи тони в артерії. Початок тонів відповідає систолічному (верхньому) тиску, а зникнення — діастолічному (нижньому);

• зап’ясткові тонометри. Манжета надягається на зап’ястя, автоматично накачується повітрям і вимірює тиск;

• смартгодинники з функцією вимірювання тиску. Сенсори, вбудовані в гаджет, визначають артеріальний тиск на зап’ясті.

Для безперервного контролю тиску протягом доби можуть застосовуватися амбулаторні 24-годинні монітори. Пацієнт надягає манжету на плече та носить її постійно. Через задані інтервали манжета автоматично накачується повітрям і вимірює тиск. Дані зберігаються в пристрої, після чого їх можна передати лікарю для аналізу.

Клінічні рекомендації щодо профілактики низького тиску

Профілактика гіпотонії потребує корекції способу життя. Вона спрямована на зміцнення тонусу судин, підтримання нормального об’єму циркулюючої крові та стабільного кровообігу.

Заходи профілактики низького тиску:

• повноцінний нічний сон (від семи до десяти годин);

• уникнення різкої зміни положення тіла (особливо при вставанні з положення лежачи та сидячи);

• носіння компресійних панчіх (за погодженням із лікарем);

• відмова від шкідливих звичок (паління, вживання алкоголю);

• уникнення статичних навантажень (тривалого стояння, натужування);

• помірна регулярна аеробна активність (біг, їзда на велосипеді, плавання, швидка ходьба);

• вживання не менше півтора-двох літрів води на добу;

• дробне харчування (чотири-п’ять прийомів їжі на день через рівні проміжки часу маленькими порціями);

• помірне споживання солі;

• уникнення стресу, використання методів релаксації (медитацій, йоги, хобі) для зняття емоційного напруження;

• відмова від безконтрольного прийому лікарських препаратів.

Для запобігання різкому зниженню артеріального тиску не рекомендуємо довго перебувати в задушливих і спекотних приміщеннях. Щоб уникнути загострення гіпотензії, важливо регулярно провітрювати житлові та робочі зони, забезпечуючи постійний приплив свіжого та прохолодного повітря.

Чи можна повністю позбутися низького тиску?

Можливість позбутися низького тиску залежить від причини його зниження. При гіпотонії, спричиненій зворотним фактором (зневодненням, значною крововтратою, дефіцитом вітамінів і мінералів, прийомом лікарських препаратів), можна досягти нормалізації тиску після усунення причини.

Гіпотонію, пов’язану з хронічними захворюваннями (вегето-судинною дистонією, серцевою недостатністю, хворобами щитоподібної залози), повністю вилікувати не можна. Однак медикаментозне лікування низького тиску та корекція способу життя дозволяють знизити вираженість симптомів, підвищити якість життя людини та запобігти ускладненням (частим непритомностям, зниженню пам’яті та концентрації уваги, хронічній втомі).

Як починає падати тиск і як розпізнати це вчасно?

Зниження артеріального тиску починається з розширення кровоносних судин або зменшення об’єму циркулюючої крові (наприклад, на тлі зневоднення або крововтрати). Коли тиск починає падати, організм ще не встиг запустити компенсаторні механізми, тому людина відчуває погіршення самопочуття.

Ранні ознаки гіпотонії:

• загальна слабкість і швидка втомлюваність;

• позіхання або потреба глибоко вдихнути;

• запаморочення або відчуття «туману в голові»;

• важкість у потилиці та скронях.

Через компенсаторне звуження периферичних судин (артеріол, вен, капілярів) шкіра на руках і ногах може бліднути та холоднішати. Також при проблемах із тиском можливе посилення потовиділення через стимуляцію потових залоз симпатичною нервовою системою, яка допомагає підтримувати кровообіг і теплообмін.

Чому головний біль і запаморочення пов’язані з низьким тиском?

Головний біль при низькому тиску пов’язаний із порушенням тонусу судин головного мозку. Великі артерії в головному мозку розширюються, щоб компенсувати падіння тиску та покращити приплив крові до нервової тканини. У результаті відбувається переповнення судин кров’ю, яка подразнює больові рецептори та викликає тупий, тиснучий головний біль.

Запаморочення при низькому тиску зумовлене недостатнім кровопостачанням і кисневим голодуванням головного мозку. При гіпотонії зменшується сила, з якою кров доставляється до верхніх відділів тіла, тому мозок отримує менше кисню. Недостатнє кровопостачання структур, що відповідають за рівновагу (вестибулярного апарату внутрішнього вуха та мозочка), призводить до відчуття «туману в голові» та нестійкості.

Які зміни в серці та судинах відбуваються при зниженому тиску?

При низькому артеріальному тиску в організмі запускаються компенсаторні механізми, спрямовані на підтримання кровопостачання тканин. Вони допомагають серцю та судинам забезпечити надходження кисню до головного мозку, печінки, легень, нирок та інших внутрішніх органів.

Кардіоваскулярні зміни при гіпотонії:

• підвищення частоти серцевих скорочень (тахікардія). Серце починає битися частіше, щоб збільшити об’єм крові, що викидається в судини за одиницю часу, і компенсувати низький тиск;

• збільшення сили серцевих скорочень. Серце скорочується з більшою потужністю для ефективнішого викиду крові;

• розширення великих артерій. Просвіт судин головного мозку збільшується, що полегшує надходження крові до нервової тканини;

• звуження артеріол. Просвіт дрібних артерій зменшується, що підвищує периферичний судинний опір і сприяє подальшому незначному зростанню артеріального тиску;

• перерозподіл кровотоку на користь життєво важливих органів. Кровопостачання шкіри та скелетних м’язів зменшується, а приплив крові до серця, легень і головного мозку посилюється;

• звуження вен. Просвіт вен зменшується, завдяки чому зростає об’єм крові, що повертається до серця (венозне повернення), що також сприяє збільшенню серцевого викиду.

У відповідь на зниження кровотоку в нирках активується ренін-ангіотензин-альдостеронова система: посилюється утворення ангіотензину II (судинозвужувального гормону) та альдостерону (гормону, який сприяє затримці натрію і води, збільшуючи об’єм циркулюючої крові). Додатково викид адреналіну та норадреналіну посилює частоту та силу серцевих скорочень і викликає звуження периферичних судин, підтримуючи тиск і кровопостачання внутрішніх органів.