Міліуми: що це і як їх прибрати

Просянка може виникати в будь-якому віці, найчастіше — у немовлят (зустрічається у 40–50% новонароджених). У більшості випадків мілія є виключно естетичним дефектом, рідше — ознакою основного захворювання.

Що таке міліуми (просянка)?

Міліуми (мілія) — це доброякісні шкірні утворення (кісти), заповнені кератином (ороговілими клітинами епідермісу) та себумом (шкірним салом). Новоутворення найчастіше зустрічаються на обличчі, рідше — на плечах, у верхній частині живота, на руках і ногах. Кератинові кісти не становлять загрози для здоров’я та не потребують специфічного лікування. Однак без професійного втручання (механічного або лазерного видалення, електрокоагуляції чи хімічного пілінгу) самостійно вони можуть зникати лише у новонароджених або у дорослих при вторинних причинах появи.

Як виглядають міліуми (просянка) та їхні види?

Міліуми виглядають як невеликі білі або жовтувато-білі (перламутрові) горбочки, розташовані під верхнім шаром шкіри. Білі вузлики на шкірі мають чіткі межі та щільну тверду консистенцію без рідкого вмісту. Розмір утворень зазвичай становить 0,5–3 міліметри.

Кератинові кісти класифікуються за причинами виникнення. Види мілій включають:

• неонатальні, що уражають немовлят або присутні при народженні;

• первинні, що виникають спонтанно через генетичну схильність або особливості роботи сальних залоз;

• вторинні (травматичні), що з’являються після пошкодження шкіри (термічного або хімічного опіку, саден, висипань) або дерматологічних процедур;

• мілії «на бляшці», що уражають жінок віком 40–60 років і накопичуються на підвищеній ділянці шкіри (за вухами, на повіках, щоках або щелепі);

• ювенільні, що вказують на спадкову схильність.

Множинні еруптивні мілії (рідкісна хронічна різновидність первинної форми) відрізняються раптовою (еруптивною) та рясною появою великої кількості дрібних кератинових кіст на нетипових ділянках тіла (плечах і верхній частині живота). Звичайні (первинні) кісти не викликають симптомів, тоді як множинні еруптивні мілії часто супроводжуються свербежем.

Міліуми: причини появи

Основною причиною виникнення мілій є порушення процесу оновлення шкіри, що провокує закупорку протоків сальних залоз або волосяних фолікулів накопиченнями кератину. Причинами міліумів можуть бути:

• пошкодження шкіри внаслідок сонячних опіків, пухирів, висипань, саден або агресивних косметологічних процедур (лазерного шліфування, скрабування);

• неправильний догляд за шкірою (використання занадто жирних, щільних або комедогенних засобів, недостатнє очищення або відлущування);

• гіперкератоз (надмірне потовщення рогового шару шкіри);

• фотостаріння (ущільнення верхнього шару шкіри через тривале перебування на сонці без захисту);

• тривале застосування певних препаратів (місцевих стероїдних кремів або мазей);

• у людей похилого віку — уповільнення клітинного оновлення;

• у новонароджених — незрілість сальних залоз.

У підлітків і дорослих людей (під час вагітності, менопаузи, а також при порушеннях ендокринної системи) мілії можуть утворюватися через гормональний дисбаланс, що спричиняє надмірне виділення шкірного сала. Способствовать появлению образований также может наследственная предрасположенность (наличие кератиновых кист у одного из родственников). 

Локалізація: де з’являються міліуми на обличчі

Щільні білі висипання можуть з’являтися на будь-якій ділянці обличчя, але найчастіше — у зонах із тонкою шкірою та підвищеною активністю сальних залоз. Місця локалізації міліумів на обличчі включають:

• периорбітальна область (зону навколо очей);

• Т-зона (лоб, ніс та крила носа, підборіддя);

• щоки (вилиці та верхня частина щік);

• складки навколо губ.

Рідко мілії можуть з’являтися на внутрішній поверхні щік, у новонароджених — на яснах (вузлики Бона) та піднебінні (перлини Епштейна). Крім обличчя, утворення можуть формуватися на тілі (іноді вторинні кісти виникають на верхній частині тулуба, руках, ногах та в області геніталій).

Міліуми у дітей

Просянка часто зустрічається у дітей, особливо у новонароджених і немовлят. Причини міліумів у дітей можуть бути:

• первинні (затримка відлущування клітин та закупорка вивідних протоків через незрілість сальних залоз, генодерматози);

• вторинні (порушення цілісності шкіри, запалення або втручання, бульозні дерматози).

У більшості випадків мілії у дітей проходять самостійно протягом кількох тижнів і не потребують лікування. Консультація дерматолога може знадобитися при тривалому збереженні утворень (протягом трьох місяців і більше), а також свербінні — проявах, які можуть вказувати на рідкісні форми просянки або наявність основного провокуючого захворювання.

Як відрізнити міліуми від інших висипань?

Головною відмінністю міліумів від комедонів або жировиків є відсутність запального процесу. Характерною особливістю кератинових кіст також є їх висока щільність і відсутність вивідного протоку. 

Комедони і міліуми: відмінність

Відрізнити комедони і міліуми можна за кількома ключовими ознаками, пов'язаними з їх походженням, вмістом і зовнішнім виглядом.

Відмінною особливістю міліумів також є їх локалізація (найчастіше міліуми з'являються на повіках і вилицях, навколо очей, рідше — на тілі). Для комедонів характерне утворення в Т-зоні (на лобі, носі, підборідді) і на щоках.

Міліуми і жировики: відмінність

Головна відмінність жировиків і міліумів полягає в їх вмісті і глибині розташування. Мілія заповнені твердим кератином і розташовуються у верхніх шарах шкіри, жировики (ліпоми) — жировою тканиною, що локалізується в підшкірно-жировій клітковині.

Відрізнити кератинові кісти і жировики також можна за місцем їх розташування. Найчастіше просянка з’являється під очима і на повіках (місцях, де жировики практично ніколи не з'являються).

Чим небезпечні міліуми?

У більшості випадків міліуми не становлять небезпеки для здоров’я і є виключно косметичним дефектом. Міліуми можуть бути небезпечні при травмуванні (наприклад, при самостійній спробі видалення) через занесення бактерій і розвиток запалення або гнійного вогнища. Спроби проколювати або видавлювати міліуми також можуть призвести до утворення рубців.

Як позбутися міліумів: професійні методи

Позбутися міліумів можна за допомогою механічної екстракції (проколу кісти для видалення її вмісту), електрокоагуляції (припікання високочастотним струмом), лазерної коагуляції (випаровування лазерним променем) або хімічного пілінгу (розм’якшення шкіри спеціальними засобами). Вибір методу залежить від глибини, кількості та локалізації утворень, а також стану шкіри (схильності до рубцювання та запалення, наявності супутніх дерматологічних захворювань).

Механічне видалення міліума

Механічна екстракція (видалення) кератинових кіст передбачає виконання проколу для вилучення їхнього вмісту. Етапи механічного видалення мілій включають:

1. Очищення і антисептичну обробку шкіри.

2. Виконання проколу за допомогою стерильної голки.

3. Видалення вмісту кісти спеціальним інструментом, за необхідності — додатковим натисканням пальцями, обгорнутими стерильною серветкою.

Після видалення кісти лікар перевіряє, чи повністю видалено вміст, і повторно обробляє шкіру антисептиком. Після процедури на місці утворення з’являється невелика скоринка, яка відпадає протягом кількох днів.

Видалення міліумів лазером

Лазерне видалення кератинових кіст являє собою її контрольоване випарювання (коагуляція). Етапи видалення міліумів лазером включають:

1. Очищення шкіри, при проведенні процедури на чутливих ділянках або низькому больовому порозі пацієнта — місцеве знеболення.

2. Наведення лазерного променя на утворення, нагрівання і випаровування вмісту кератинової кісти.

3. Повторну антисептичну обробку, при необхідності — нанесення загоювальної мазі.

Після лазерного видалення міліумів на місці утворень з'являється невелика скоринка, яка відпадає самостійно протягом декількох днів. По завершенню процедури лікар надає рекомендації щодо відновлення (м'яке очищення, використання SPF-крему).

Електрокоагуляція

Електрокоагуляція заснована на використанні електричного струму високої частоти, здатного руйнувати множинні або розташовані у складних зонах кісти. Етапи електрокоагуляції міліумів включають:

1. Очищення шкіри, виконання місцевої анестезії та антисептичної обробки.

2. Вибір електрода для точкового впливу і проведення коагуляції (дотик до кожного утворення струмом високої частоти).

3. Повторна дезінфекція, нанесення заспокійливого або загоюючого засобу.

Видалення однієї кератинової кісти за допомогою електрокоагуляції триває кілька секунд (при множинних утвореннях процедура може зайняти до 10-30 хвилин). Після процедури лікар дає рекомендації щодо відновлення (утримання від здирання кірочок, уникнення попадання води і сонячного впливу на оброблену ділянку).

Хімічний пілінг

Хімічний пілінг може використовуватися для видалення поверхневих кератинових кіст, а при глибоких утвореннях — для підготовки шкіри до їх усунення. Етапи хімічного пілінгу можуть включати:

1. Підготовку і розм'якшення шкіри (для ослаблення і відлущування верхнього шару шкіри над міліумом може використовуватися саліцилова або гліколева кислота, ретиноїди).

2. Видалення (засоби на основі трихлороцтової кислоти можуть зруйнувати капсулу міліума за рахунок інтенсивного відлущування і оновлення шкіри).

3. Нейтралізацію (при використанні кислотних пілінгів), змивання складу і нанесення заспокійливого засобу для відновлення кислотного балансу.

За рахунок впливу хімічного пілінгу протоки сальних залоз розкриваються, а самі міліуми стають доступнішими для видалення. Відразу після нанесення розм'якшуючих засобів лікар може провести екстракцію (видалення кератинового вмісту кісти за допомогою стерильної голки).

Який лікар видаляє міліуми?

Дерматолог — це лікар, який видаляє міліуми. Дерматолог займається діагностикою міліумів і їх диференціацією від інших шкірних утворень (комедонів, ліпом, атером), а також вибором тактики лікування (механічних, хімічних, лазерних або радіохвильових методів).

Профілактика появи просянки

Профілактика утворення мілій спрямована на нормалізацію відлущування ороговілих клітин шкіри і запобігання закупорці пор. Профілактика просянки може включати:

• домашній догляд (регулярне очищення і відлущування, використання некомедогенних доглядових засобів і SPF-кремів з високим фактором захисту);

• професійний догляд (легкі хімічні пілінги, ультразвукове або комбіноване чищення);

• корекцію способу життя (обмеження жирної, гострої і солодкої їжі, вживання достатньої кількості води, зниження стресу).

Профілактика мілій може також включати лікування основних провокуючих захворювань (гормональних порушень, патологій шлунково-кишкового тракту).  Для запобігання кератинових кіст також може знадобитися корекція медикаментозного лікування (припинення застосування або заміна стероїдних кремів).