Дерматит у дорослих: причини, симптоми, види та методи лікування

Дерматит — це група запальних захворювань шкіри різного походження. Поширеність захворювання залежить від його типу: атопічна форма може вражати 2-3% дорослих людей, а контактна — 15-20%.

Що таке дерматит?

Дерматит — це запальне захворювання шкіри, яке виникає через вплив зовнішніх або внутрішніх чинників. Механізм розвитку дерматиту пов’язаний із порушенням захисних функцій шкіри та імунною відповіддю організму. У нормі шкіра виконує бар’єрну функцію, запобігаючи проникненню подразнювальних речовин, алергенів і патогенів. Однак під впливом зовнішніх (хімічних, фізичних, біологічних) або внутрішніх (імунних, гормональних, генетичних) чинників захисний бар’єр порушується.

Чому з’являється дерматит?

Найчастіше дерматит з’являється через комбінований вплив алергенів, гормональних змін, стресу. Можливі причини дерматиту:

• механічне пошкодження шкіри (тертя одягом, висока або низька температура, вплив ультрафіолету);

• вплив хімічних речовин (агресивних мийних засобів, косметики, розчинників, кислот);

• контакт із рослинами (кропивою, отруйним плющем), грибками;

• алергічні реакції на пилок, шерсть тварин, побутовий пил, ароматизатори;

• генетична схильність;

• імунні порушення (гіперчутливість імунної системи);

• гормональні зміни;

• психоемоційний стрес;

• захворювання шлунково-кишкового тракту (дисбактеріоз, гастрит, порушення роботи печінки);

• інфекційні патології (ентеровірус, герпесвірус).

Факторами ризику розвитку дерматиту можуть бути сухість шкіри та порушення ліпідного бар’єра. Також захворювання може розвинутися в літніх людей через погіршення імунної функції. Люди з целіакією схильні до герпетиформного дерматиту.

Які симптоми дерматиту?

Ознаки дерматиту можуть варіюватися залежно від типу захворювання. Основні симптоми дерматиту включають:

• почервоніння шкіри (яскраве або темне);

• свербіж і печіння;

• набряклість шкіри;

• висипання (поодинокі або множинні);

• сухість і лущення шкіри;

• потовщення шкіри;

• пухирці та кірки;

• мокнуття (виділення рідини).

За тяжких форм дерматиту можуть утворюватися глибокі тріщини та виразки, які супроводжуються болем та інфікуванням. Залежно від стадії запалення шкіра може набувати різного кольору: від червоного (на початку запалення) до темних плям або гіперпігментації.

Які бувають види дерматиту?

Захворювання класифікують за механізмом виникнення, локалізацією та типом запалення. Також за клінічним перебігом розрізняють сухий та ексудативний дерматит. Суха форма захворювання характеризується лущенням і тріщинами на шкірі, а ексудативна — утворенням пухирців із рідиною.

Додатково виділяють дисгідротичний дерматит, який проявляється пухирцями на долонях і стопах, часто супроводжується свербежем і болем. Алергічна реакція на сонячне світло призводить до сонячного дерматиту (висипання з’являються на відкритих ділянках шкіри, не захищених одягом або світлофільтрами).

Який вигляд має дерматит і де він може з’явитися?

Дерматит має вигляд почервоніння шкіри з лущенням, яке може бути більш вираженим залежно від типу дерматиту. Початкова стадія атопічного дерматиту супроводжується почервонінням і висипом, а в гострому періоді шкіра може стати мокнучою.

Варикозний дерматит проявляється на шкірі над варикозними венами (частіше на бічній поверхні гомілки). За періоральної форми запалення поширюється на шкіру навколо рота.

Дерматит на статевому члені в чоловіків і на статевих губах у жінок може бути наслідком інфекцій, що передаються статевим шляхом. Запалення в ділянці прямої кишки та анального отвору може виникати за проктологічних захворювань (анальної тріщини, нориці, геморою).

Які бувають форми дерматиту?

Захворювання може проявлятися в різних формах залежно від причини виникнення, тривалості та інтенсивності симптомів. Форми дерматиту:

• гострий дерматит — розвивається раптово та проявляється яскравими симптомами (почервонінням, свербежем, набряклістю, запаленням). Часто виникає через вплив зовнішнього подразника, інфекцій або алергічної реакції. Триває від кількох днів до кількох тижнів;

• хронічний дерматит — розвивається поступово, проявляється сухістю та потовщенням шкіри, свербежем, лущенням і тріщинами. Виникає через часті загострення або тривалий вплив подразнювальних чинників. Триває від кількох місяців до кількох років.

У гострій стадії також можуть утворюватися пухирці або мокнуття на шкірі, особливо у випадку алергічного або контактного дерматиту. Часто хронічні форми дерматиту пов’язані з атопічним або себорейним дерматитом.

Як дерматит розвивається за стадіями?

Офіційно дерматит не класифікується за стадіями, однак для зручності діагностики та лікування часто виділяють різні фази, у яких він може проявлятися. Фази захворювання:

• гостра фаза — проявляється почервонінням, набряклістю, свербежем, утворенням пухирців;

• підгостра фаза — симптоми запалення зменшуються, почервоніння та набряклість слабко виражені, сухість і лущення зберігаються;

• хронічна фаза — відрізняється потовщенням шкіри, свербежем, сухістю та лущенням.

Гостра фаза виникає під час впливу алергену, а хронічна — за повторних загострень або тривалого контакту з подразником. Хоча дерматит не має офіційної класифікації за стадіями, визначення фаз допомагає лікарям скласти протокол лікування та спостерігати за прогресом захворювання.

Чим небезпечний дерматит?

Дерматит небезпечний пошкодженням захисного бар’єра шкіри та приєднанням інфекцій. Можливі ускладнення дерматиту:

• перехід у хронічну форму;

• утворення рубців;

• пігментація шкіри;

• системні захворювання (автоімунні, ендокринні порушення).

Постійний свербіж і розчісування сприяють травмуванню шкіри, а також можуть призвести до утворення грубих, потовщених ділянок або стійких рубців. Деякі форми дерматиту (наприклад, алергічний контактний дерматит) можуть призводити до підвищеної чутливості шкіри.

Як діагностують дерматит?

Діагностика дерматиту починається з консультації дерматолога, під час якої лікар збирає анамнез і проводить фізикальний огляд. Приватний дерматолог оцінить локалізацію, характер і симетричність висипань, а також може провести додаткові методи діагностики дерматиту, які включають:

• загальний аналіз крові для визначення ознак запалення (підвищення рівня лейкоцитів або ШОЕ), а також виключення супутніх інфекцій;

• дерматоскопію для детального огляду змін шкіри за допомогою спеціального пристрою (дерматоскопа);

• алергопроби для виявлення алергену, який спричиняє контактний або атопічний дерматит.

За дерматиту на статевому члені може знадобитися консультація уролога, на статевих губах — гінеколога. Запалення в ділянці прямої кишки та анального отвору може потребувати консультації проктолога.

Якими методами лікують дерматит?

Лікування запалень шкіри є комплексним, включає приймання медикаментів, догляд за шкірою, правильне харчування та косметичні процедури. Фахівці використовують такі методи лікування дерматиту:

• етіотропна терапія — лікування, спрямоване на усунення причини дерматиту, наприклад, усунення алергену, інфекційного агента або подразника, який спричинив запалення шкіри;

• медикаментозне лікування — використання лікарських засобів для зняття запалення, свербежу та інших симптомів дерматиту.

Догляд за шкірою за дерматиту включає правильний вибір лікувальної косметики для очищення та зволоження шкіри. Також під час використання косметичних засобів зникають пігментні плями від дерматиту. Косметичні засоби підбираються після консультації з дерматологом залежно від діагнозу.

Для поліпшення стану шкіри може бути рекомендований плазмоліфтинг. Плазмоліфтинг — це процедура, під час якої під шкіру вводиться власна плазма крові. Плазмоліфтинг за дерматиту допомагає зволожити шкіру та відновити її природні захисні функції.

Як проводиться етіотропна терапія дерматиту?

Етіотропна терапія спрямована на усунення причини захворювання. Методи етіотропної терапії:

• виключення контакту з подразником (хімікатами, металами, косметикою) за контактного дерматиту;

• виявлення та виключення алергену за допомогою тестів на алергени;

• приймання антибактеріальних або протигрибкових препаратів за інфекційного дерматиту;

• корекція роботи сальних залоз, застосування антимікотиків за себорейної форми;

• усунення тригерів (харчування, стресу, клімату) за атопічного дерматиту.

За паразитарного дерматиту можуть призначатися протипаразитарні препарати. За дерматиту, спричиненого захворюваннями внутрішніх органів, наприклад, за ексудативного дерматиту, може знадобитися лікування основної патології.

Що включає медикаментозна терапія дерматиту?

Медикаментозна терапія дерматиту спрямована на зняття запалення та симптомів, а також на лікування вторинних інфекцій. Препарати для медикаментозного лікування дерматиту:

• протизапальні препарати (гормональні та негормональні засоби);

• антигістамінні препарати для зменшення свербежу, алергічної реакції;

• зволожувальні та загоювальні засоби;

• антибактеріальні та протигрибкові препарати;

• імуномодулятори для регулювання імунної реакції організму;

• кератолітичні засоби для видалення зроговілих клітин верхнього шару шкіри;

• цитостатики за тяжких або хронічних форм дерматиту.

У деяких випадках дерматиту може бути рекомендоване приймання вітамінів (А, В, D) за призначенням лікаря. Вітамін А (ретинол) можна приймати всередину у формі таблеток або місцево у вигляді кремів, сироваток та емульсій.

Чи допомагає фізіотерапія за дерматиту?

Фізіотерапія використовується для поліпшення стану шкіри, зменшення запалення та симптомів. Залежно від типу дерматиту та стадії захворювання фізіотерапевтичні методи можуть застосовуватися для посилення ефекту медикаментозного лікування та прискорення процесу відновлення.

Чи потрібні дієта та корекція способу життя за дерматиту?

Зміни способу життя можуть знизити частоту загострень дерматиту та зменшити запалення. Дієта за дерматиту включає:

• виключення з раціону риби, яєць, морепродуктів, горіхів (за атопічного та алергічного дерматиту);

• обмеження жирної їжі та вуглеводів (за себорейного дерматиту);

• вживання продуктів, що містять вітаміни C та E (ягід, зелені, овочів);

• дотримання водного балансу.

Під час лікування дерматиту рекомендується уникати стресів, підтримувати здоровий режим сну та носити одяг із натуральних тканин. Також необхідно використовувати гіпоалергенні мийні засоби та косметику.

Клінічні рекомендації щодо профілактики дерматиту

Клінічні рекомендації щодо профілактики дерматиту включають комплекс заходів, спрямованих на запобігання захворюванню або зменшення частоти загострень у людей, схильних до дерматиту. Методи профілактики дерматиту:

• уникайте контакту з пилком і шерстю тварин за схильності до алергії;

• використовуйте гіпоалергенні засоби для догляду за шкірою (крем, мило, шампунь);

• підтримуйте фізичну активність;

• відмовтеся від куріння та вживання алкоголю;

• щодня зволожуйте шкіру;

• підтримуйте оптимальну температуру та вологість у приміщенні.

Під час роботи з хімічними речовинами або в умовах холодної погоди рекомендується застосовувати бар’єрні креми для захисту шкіри. Для профілактики загострень за хронічних форм захворювання необхідно приймати підтримувальні препарати (протизапальні креми).