Чим лікують ротавірус у дорослих і дітей?

Ротавірус у дорослих і дітей лікують симптоматично: терапія спрямована на відновлення втраченої рідини, виведення токсинів, нормалізацію кишкової мікрофлори. Основою лікування — пиття, дієта та спокій.

Що таке ротавірус і як він передається?

Ротавірусна інфекція — одне з найпоширеніших інфекційних захворювань шлунково-кишкового тракту. Збудником є ротавірус — це мікроскопічний вірус із родини Reoviridae, який уражає клітини слизової оболонки тонкого кишечника. Внаслідок зараження розвивається запалення та порушується процес травлення, що призводить до характерних симптомів ротавірусу — нудоти, блювання, діареї та зневоднення.

Ротавірус найчастіше проявляється в осінньо-зимовий період, може уражати і дітей, і дорослих. Маленькі діти переносять інфекцію важче через недостатню зрілість імунної системи.

Ротавірус передається фекально-оральним шляхом — збудники з кишечника хворої людини потрапляють у рот здорової. Основні шляхи зараження ротавірусом можуть включати:

• брудні руки — найпоширеніший спосіб інфікування, особливо у дітей;

• їжу та воду, забруднені вірусом;

• побутові предмети — іграшки, посуд, рушники;

• тісний контакт із хворою людиною.

Вірус характеризується високою стійкістю у зовнішньому середовищі: він зберігається на поверхнях до кількох днів, не гине при низьких температурах і стійкий до багатьох побутових дезінфікуючих засобів. Тому ротавірус нерідко називають «хворобою брудних рук».

Види ротавірусу

Групи ротавірусів відрізняються за поширеністю випадків захворювання, тяжкістю симптомів і віком заражених. Види ротавірусу, які викликають захворювання у людини:

• група A — найпоширеніша серед ротавірусів. Саме вона викликає переважну більшість випадків ротавірусної інфекції у дітей і дорослих у всьому світі. Відрізняється високою заразністю і стійкістю у навколишньому середовищі;

• група B — частіше уражає дорослих. Може спричиняти масові спалахи кишкових інфекцій;

• група C — зустрічається рідше за інші. Зазвичай викликає поодинокі випадки захворювання у підлітків і перебігає легше, ніж інфекція, спричинена вірусом групи A.

На сьогодні розроблені вакцини тільки проти ротавірусів групи A, оскільки саме вони є основною причиною тяжких кишкових інфекцій у дітей. Вакцинація особливо важлива для немовлят, оскільки в грудному віці хвороба може перебігати важко і супроводжуватися небезпечним зневодненням.

Як проявляється ротавірус у дорослих і дітей?

Перебіг кишкової інфекції у дорослих і дітей може значно відрізнятися. Ротавірус у дорослих нерідко має легку форму і нагадує звичайне харчове отруєння. Однак у дітей ротавірус проявляється значно сильніше — частіше супроводжується високою температурою, багаторазовим блюванням, водянистим поносом і ознаками зневоднення. У малюків хвороба розвивається стрімко, може викликати млявість, відмову від їжі та швидке погіршення самопочуття.

Симптоми ротавірусу у дорослих

У дорослих ротавірус зазвичай починається раптово. Інкубаційний період триває від одного до трьох днів після зараження. Симптоми ротавірусу у дорослих можуть включати:

• нудоту і блювання;

• частий водянистий стілець (до 10 разів на добу);

• біль у животі при ротавірусі, бурчання, метеоризм;

• підвищення температури до 37,5–38 °C;

• загальну слабкість, ломоту в тілі, головний біль;

• втрату апетиту і зневоднення при частому стільці.

У дорослих ротавірус триває найчастіше від трьох до п’яти днів. Чи буває ротавірус без поносу — так, таке можливо: у деяких пацієнтів захворювання проявляється лише блюванням, слабкістю і температурою, без виражених кишкових симптомів.

Ротавірус у вагітних може протікати важче через підвищене навантаження на організм і ризик зневоднення. При перших ознаках ротавірусу майбутній мамі потрібно відразу звернутися до лікаря: самолікування або випадковий прийом ліків може бути небезпечним для плода.

Як проявляється ротавірус у немовлят?

Кишковий розлад у дітей перших місяців життя перебігає значно важче, ніж у дорослих. Ротавірус у немовлят може розвинутися протягом кількох годин. Симптоми ротавірусу у дитини до року можуть включати:

• багаторазове блювання — іноді відразу після прийому їжі або води;

• частий водянистий стілець (до 10–15 разів на добу);

• високу температуру — до 39 °C і вище;

• плач, неспокій, відмову від грудей або пляшечки;

• ознаки зневоднення — сухість губ, рідкісне сечовипускання, запалий тім’ячок, млявість.

Для немовлят ротавірус небезпечний швидкою втратою рідини та електролітів. Тому при перших ознаках кишкової інфекції важливо негайно звернутися до лікаря, забезпечити дитині достатнє пиття і не намагатися лікувати ротавірус у дитини самостійно.

Діагностика ротавірусної інфекції

Обстеження спрямоване на відрізнення ротавірусної інфекції від інших кишкових розладів і точне підтвердження наявності збудника. На прийомі лікар оцінює скарги і загальний стан пацієнта. Звертає увагу на частоту стільця, його консистенцію (вона зазвичай водяниста, без крові), наявність блювання, температуру тіла та ознаки зневоднення — сухі губи, рідкісне сечовипускання, слабкість або запаморочення.

Під час консультації лікар може запідозрити наявність ротавірусної інфекції, але достовірно відрізнити ротавірус від отруєння можна тільки лабораторно. Діагностика ротавірусу може включати:

• імуноферментний аналіз (ІФА, ELISA) — виявляє специфічні білки (антигени) ротавірусу. Доступний у більшості лабораторій і дає достовірний результат протягом доби;

• імунохроматографічний аналіз — експрес-тест на ротавірус, який виявляє вірус у зразку калу за 10–15 хвилин. Зручний у поліклініках і стаціонарах, але може давати неточні результати після вакцинації;

• полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) — визначає генетичний матеріал вірусу (РНК), дозволяє підтвердити наявність ротавірусу і визначити його вид (A, B або C).

Найбільш достовірним методом вважається ПЛР-діагностика. Однак у більшості випадків для виявлення ротавірусу лікарю цілком достатньо експрес-тесту або аналізу калу методом ІФА.

Як відрізнити ротавірус від харчового отруєння?

Ротавірус нерідко плутають із харчовою токсикоінфекцією. Обидва захворювання викликають схожі симптоми — блювання, понос і слабкість. Однак їхні причини, перебіг і заразність різняться.

Головне правило: якщо кишкові симптоми супроводжуються нежитем, заразністю і температурою — у хворого, швидше за все, ротавірус. Якщо шлунково-кишковий розлад виникає незабаром після їди і швидко минає — йдеться про харчове отруєння. Відрізнити ротавірус від отруєння у дітей допоможе лабораторний аналіз калу, який виявляє вірусні антигени.

Чим лікують ротавірус у дорослих і дітей?

Лікування ротавірусної інфекції спрямоване на полегшення симптомів, запобігання зневодненню та відновлення роботи кишечника. Універсальних ліків від ротавірусу не існує, тому терапія допомагає зняти симптоми та підтримати організм до повного одужання.

У дорослих захворювання зазвичай проходить легше. Головне — відновлювати втрату рідини та дотримуватися щадного режиму. Рекомендуються спокій, рясне пиття (регідратаційні розчини, вода, чай, відвари) і легка їжа. При високій температурі або нудоті лікар може призначити жарознижувальні та протиблювотні препарати.

Щоб полегшити перебіг хвороби і допомогти організму відновитися, лікар може призначити протиблювотні препарати. Загальний перелік засобів для лікування ротавірусу може включати:

• регідратаційні розчини — відновлюють воду і електроліти;

• сорбенти — виводять токсини і зменшують інтоксикацію;

• жарознижувальні засоби — знижують температуру і покращують самопочуття;

• протидіарейні препарати — застосовуються за показаннями;

• пробіотики — відновлюють мікрофлору кишечника;

• противірусні та імуномодулюючі засоби — підтримують імунітет.

При легкому перебігу ротавірус можна лікувати вдома, дотримуючись рекомендацій лікаря. Головне — забезпечити спокій, питний режим і щадне харчування. За правильного догляду поліпшення настає через два-три дні, а повне відновлення — приблизно через тиждень.

Поширена помилка — прийом антибіотиків без призначення лікаря. Антибактеріальні препарати не діють на віруси і застосовуються лише при підтвердженому бактеріальному ускладненні. Також не варто намагатися самостійно «зупинити понос»: діарея — природний спосіб очищення організму від вірусу.

Дієта при ротавірусній інфекції

Вірус пошкоджує слизову оболонку кишечника, через що тимчасово порушується перетравлення і всмоктування їжі. Тому дієта при ротавірусі у дорослих повинна бути щадною і легко засвоюваною. Їжу краще вживати невеликими порціями п’ять-шість разів на день.

Їжа, приготована для дітей, має бути теплою, м’якою і однорідною за консистенцією. Дієта при ротавірусі у дитини може включати:

• каші на воді (рисова, гречана, вівсяна) — м’які і поживні, добре утримують рідину;

• сухарі з білого хліба, галетне печиво — допомагають зменшити понос і не подразнюють кишечник;

• овочеві пюре (картопля, морква, кабачок) — джерело калію та легкої клітковини;

• нежирні овочеві супи — відновлюють рідину і легко засвоюються;

• відварене м’ясо птиці або нежирна риба — додаються після покращення стану для поповнення запасів білка;

• банани та печені яблука — підтримують рівень калію і сприяють відновленню нормальної консистенції стільця.

Дієта при ротавірусі повинна допомагати відновленню мікрофлори кишечника, функцій травлення і всмоктування. Після зникнення симптомів нові продукти вводять у меню поступово — по одному на добу, спостерігаючи за реакцією організму.

Деякі продукти можуть посилювати пронос при ротавірусі, викликати бродіння і подразнювати слизову кишечника. З раціону слід виключити:

• жирні, смажені та гострі страви — подразнюють кишечник і викликають нудоту;

• солодощі, здобу та газовані напої — посилюють бродіння і здуття;

• свіжі фрукти, особливо кислі (цитрусові, виноград, сливи) — активізують перистальтику, посилюючи біль у животі при ротавірусі;

• молоко і молочні продукти — тимчасово погано засвоюються і можуть погіршити діарею;

• бобові, капусту і цибулю — викликають підвищене газоутворення і метеоризм.

Немовлятам до року при ротавірусі можна продовжувати грудне вигодовування, оскільки молоко містить антитіла і підтримує імунітет. Між годуваннями дитині обов’язково пропонують воду або розчин для регідратації.

Профілактика ротавірусної інфекції

Ротавірус дуже заразний, тому профілактика — найкращий спосіб захисту себе і дітей. Основна мета профілактичних заходів — запобігти зараженню і обмежити поширення вірусу у побуті.

Перше і найважливіше правило — дотримуватися гігієни рук. Їх потрібно мити з милом не менше 20 секунд, особливо перед їжею, після туалету і повернення з вулиці. Маленьким дітям навички гігієни потрібно прививати з раннього віку.

Ротавірус боїться високої температури, тому достатня термічна обробка їжі та кип'ячена вода ефективно запобігають зараженню. Фрукти та овочі необхідно ретельно мити.

Вірус зберігається на поверхнях до декількох днів. Предмети, з якими контактував хворий, треба регулярно дезінфікувати, а рушники, посуд і постільну білизну — прати при високій температурі. Хворого бажано ізолювати від інших членів сім'ї, особливо від дітей.

Чи варто робити вакцинацію від ротавірусу?

Вакцинація проти ротавірусної інфекції — найефективніший спосіб профілактики тяжких форм захворювання у дітей. Вакцина від ротавірусу вводиться перорально (через рот) у перші вісім місяців життя дитини і формує стійкий імунітет. Побічні реакції зустрічаються рідко і зазвичай обмежуються легким нездужанням або тимчасовим розладом травлення. Дорослим щеплення не роблять, оскільки у них хвороба зазвичай протікає легко, а імунітет до вірусу формується після перенесеної інфекції.

Щеплення повністю не виключає зараження, але робить перебіг захворювання легким і безпечним. Вакцина містить ослаблені штами вірусу, які не викликають хворобу, але стимулюють імунну систему виробляти захисні антитіла. В результаті організм «запам'ятовує» збудника і при зустрічі зі справжнім вірусом швидко реагує, не даючи розвинутися важким симптомам. Питання про доцільність вакцинації необхідно обговорити з педіатром. 

Висновки

Ротавірус — гостра кишкова інфекція, небезпека якої полягає у швидкому розвитку симптомів і ризику зневоднення, особливо у маленьких дітей раннього віку. Причини ротавірусу пов'язані з потраплянням вірусу в організм через немиті руки, забруднену воду, їжу або контакт із зараженими поверхнями. Чим раніше розпізнати хворобу, тим легше її контролювати.

При правильному догляді захворювання проходить без ускладнень, а одужання настає вже через кілька днів. Головне завдання — не допустити втрати рідини і підтримувати організм до повного одужання.

Для профілактики ротавірусу достатньо регулярно мити руки, ретельно обробляти продукти і пити тільки безпечну воду. Дитяча профілактична вакцина настійно рекомендується педіатрами в перші півроку життя для зниження ризику зараження і важкого перебігу ротавірусу у дитини.

При появі ознак ротавірусної інфекції — нудоти, блювоти, проносу або слабкості — не варто займатися самолікуванням. Зверніться до лікаря, щоб отримати правильне лікування і уникнути ускладнень.