Бактеріальний вагіноз (дисбактеріоз піхви): причини, прояви та лікування

Що таке бактеріальний вагіноз?

Бактеріальний вагіноз (гарднерельоз, вагінальний дисбактеріоз) — це порушення балансу мікрофлори піхви, за якого зменшується кількість лактобацил і відбувається надмірне розмноження умовно-патогенних мікроорганізмів. У нормі лактобактерії синтезують молочну кислоту, підтримуючи необхідну кислотність і створюючи захисну плівку на слизовій.

Низька кислотність (pH) сприяє оновленню епітелію та виділенню глікогену, який слугує поживним середовищем для корисних бактерій. За переважання патогенної мікробіоти кислотність знижується, виділяються аміни — органічні сполуки, що ушкоджують епітеліальні клітини піхви, що призводить до розвитку бактеріального вагінозу.

Причини бактеріального вагінозу

Основними збудниками бактеріального вагінозу є анаеробні мікроорганізми — Gardnerella, Mycoplasma, Prevotella. Найчастіше захворювання пов’язане з інфікуванням вагінальною гарднерелою. Причини бактеріального вагінозу можуть включати:

1. прийом антибіотиків;
2. порушення функції залоз внутрішньої секреції (яєчників, щитоподібної залози);
3. патології шийки матки (цервіцит);
4. запальні процеси сечостатевої системи (уретрит, сальпінгіт);
5. використання внутрішньоматкової спіралі;
6. незахищені статеві контакти;
7. паління;
8. незбалансоване харчування;
9. надмірну вагу.

Спринцювання (введення рідини у піхву) порушує природний баланс мікрофлори та підвищує ризик розвитку патологій. Використання гігієнічних засобів із ароматизаторами також сприяє виникненню захворювання.

Симптоми бактеріального вагінозу

Вагінальний дисбактеріоз частіше розвивається у жінок репродуктивного віку, коли гормональні коливання сприяють росту умовно-патогенної мікрофлори. У 50–70 % пацієнток захворювання перебігає безсимптомно. Симптоми бактеріального вагінозу можуть включати:

1. рідкі виділення біло-сірого або зеленуватого відтінку;
2. свербіж у ділянці піхви;
3. неприємний «рибний» запах;
4. печіння під час сечовипускання.

Неприємний запах посилюється після статевого акту та під час менструації. Захворювання схильне до рецидивів — може проявлятися більш ніж тричі на рік.

Буває чи бактеріальний вагіноз у чоловіків?

Діагноз «бактеріальний вагіноз» чоловікам не встановлюється, однак вони можуть бути безсимптомними носіями бактерій, отриманих від інфікованої жінки під час статевого контакту. У рідкісних випадках мікроорганізми, що викликають бактеріальний вагіноз у жінок, здатні спровокувати у чоловіків уретрит або простатит.

При виявленні гарднерели у чоловіків необхідна консультація уролога та проведення терапії для профілактики сечостатевих інфекцій. Лікування гарднерели у чоловіків здійснюється антибактеріальними препаратами.

Особливості бактеріального вагінозу у дітей

Дисбактеріоз піхви може виникнути у дівчат у період статевого дозрівання, коли репродуктивна система ще формується. У пубертатному віці у вагінальній мікрофлорі відсутня достатня кількість лактобацил, тому захист слизової від зовнішніх факторів знижений. Через анатомічну близькість піхви й анального отвору дівчатам особливо важливо дотримуватися правил інтимної гігієни — підмиватися двічі на день у напрямку від лобка до ануса, щоб зменшити ризик інфікування.

Як діагностують бактеріальний вагіноз?

Діагностика бактеріального вагінозу починається з консультації гінеколога, під час якої лікар збирає скарги, уточнює анамнез і проводить огляд. Для виключення запальних процесів використовується гінекологічне дзеркало. Основні методи лабораторної діагностики бактеріального вагінозу:

1. ПЛР-аналіз — виявляє генетичний матеріал умовно-патогенних мікроорганізмів;
2. визначення pH — вимірюється кислотність вагінального середовища;
3. мікроскопія мазка — допомагає оцінити склад мікрофлори та наявність інфекції;
4. дослідження на ІПСШ — гонорею, хламідіоз, трихомоніаз;
5. амінний тест — дозволяє визначити характерний «рибний» запах.

Під час мікроскопічного дослідження у мазку може виявлятися цитоліз епітелію (руйнування клітин слизової), що вказує на цитолітичний вагіноз при надлишку лактобактерій. За добу до здачі аналізів необхідно утриматися від використання вагінальних спреїв, тампонів, спринцювання та статевих контактів. Дослідження не рекомендується проводити під час менструальної кровотечі.

Як відрізнити бактеріальний вагіноз від молочниці?

Кандидоз (молочниця) — це грибкова інфекція, спричинена дріжджоподібними грибами роду Candida. На відміну від вагінального дисбіозу, захворювання супроводжується болісними відчуттями під час сечовипускання та статевого акту. Для кандидозу характерні почервоніння й набряк слизової піхви. Виділення при молочниці зазвичай густі, білі, нагадують сир і не мають різко вираженого неприємного запаху.

Чим бактеріальний вагіноз відрізняється від вагініту?

Бактеріальний вагініт являє собою запалення слизової піхви, що супроводжується болем під час сечовипускання та статевого акту. При вагініті можуть з’являтися кров’янисті виділення. На відміну від вагініту, при бактеріальному вагінозі ознаки запалення зазвичай відсутні. У жінок репродуктивного віку наявність Gardnerella може бути фактором розвитку вагініту.

Як лікувати бактеріальний вагіноз?

Для лікування бактеріального вагінозу лікар може призначити препарати у формі таблеток, вагінальних свічок, кремів або гелів. При цитолітичному вагінозі (цитолізі у мазку) лікування може включати супозиторії та розчини для спринцювання з содою. Медикаментозне лікування бактеріального вагінозу може включати:

1. антибіотики;
2. місцеві антисептичні засоби;
3. препарати для відновлення нормальної мікрофлори піхви.

Під час застосування кремів з антибіотиком не рекомендується використання презервативів, оскільки латекс може пошкодитися. Через місяць після завершення терапії потрібна повторна консультація гінеколога для підтвердження відсутності інфекції.

Як вилікувати баквагіноз у домашніх умовах?

Для зниження симптомів дисбактеріозу піхви у домашніх умовах можна використовувати пробіотики, наприклад, у складі йогурту, які сприяють відновленню нормальної мікрофлори піхви. Також можуть застосовуватися свічки з борною кислотою від бактеріального вагінозу, однак перед їх використанням обов’язково потрібна консультація гінеколога.

Як лікувати бактеріальний вагіноз під час вагітності?

Для лікування гарднерельозу у вагітних жінок застосовують антибіотики, зокрема похідні імідазолу та лінкоміцинів. Тривалість курсу підбирається лікарем і зазвичай становить п’ять-сім днів. Лікування під час вагітності допомагає знизити ймовірність передчасних пологів і розвитку післяпологових інфекцій.

Чи може бактеріальний вагіноз пройти самостійно?

Гарднерелла самостійно зникає приблизно у третини невагітних і в половини вагітних жінок. Раннє лікування допомагає запобігти можливим ускладненням, включаючи інфекції, що передаються статевим шляхом.

Ускладнення бактеріального вагінозу

Порушення мікрофлори піхви підвищує ризик зараження ВІЛ, вірусом простого герпесу, гонореєю, хламідіозом і трихомонадою, а також збільшує ймовірність інфікування вірусом папіломи людини, який може сприяти розвитку раку шийки матки. Можливі ускладнення гарднерельозу під час вагітності можуть включати:

1. передчасні пологи (до 37-го тижня);
2. флегмону піхви (гостре гнійне запалення);
3. пізній викидень (13–22 тижні);
4. ендометрит (запалення внутрішньої оболонки матки);
5. народження дитини з низькою масою тіла (менше ніж 2,5 кг).

Гарднерельоз підвищує ймовірність запальних захворювань органів малого таза (ЗЗОМТ). Також стан може впливати на фертильність, знижуючи здатність до запліднення.

Профілактика бактеріального вагінозу

Профілактика неспецифічного бактеріального вагінозу включає використання бар’єрних і гормональних методів контрацепції. Важливо також виключити шкідливі звички (паління, вживання фастфуду). Додаткові заходи профілактики гарднерельозу включають:

1. дотримання правил інтимної гігієни;
2. прийом вітаміну D у профілактичних дозах;
3. обмеження носіння колготок із синтетичних матеріалів.

Не рекомендується використовувати ароматизовані засоби для прання нижньої білизни. Бажано віддавати перевагу вільному одягу з натуральних тканин.

Чи можна займатися сексом при бактеріальному вагінозі?

Статеві контакти при бактеріальному вагінозі небажані через ризик передачі інфекції партнерові. Секс у період захворювання може спричиняти дискомфорт у ділянці ураження та посилювати прояви вагінального дисбіозу. Рекомендується утримуватися від інтимної близькості в період лікування гарднерельозу.