Аменорея (затримка та відсутність менструації): які причини, як відновити менструацію?

Із затримкою місячних стикається кожна четверта жінка, яка не вагітна, не годує грудьми та не досягла менопаузи. Вчасно розпочате лікування дає змогу відновити цикл і здатність до зачаття.

Що таке аменорея?

Аменорея — це відсутність менструації протягом трьох і більше місяців поспіль. Порушення менструального циклу буває первинним і вторинним. Первинною аменореєю називається відсутність перших місячних до 15-16 років за наявності вторинних статевих ознак (розвитку молочних залоз, росту волосся в пахвових западинах і на лобку). Вторинна аменорея характеризується припиненням менструацій у жінок із раніше регулярним циклом.

Відсутність місячних може бути фізіологічною або патологічною. Фізіологічна аменорея супроводжується природною відсутністю менструацій, що не потребує лікування. При патологічній аменореї місячні припиняються внаслідок захворювань репродуктивної та ендокринної систем, які потребують діагностики та лікування.

Які симптоми аменореї?

У жінок із раніше регулярним циклом аменорея починається з тривалої затримки місячних. Залежно від причини розладу можуть з'явитися додаткові клінічні ознаки. Супутні симптоми аменореї можуть включати:

• виділення із сосків;

• сухість, свербіж і печіння у піхві;

• часті головні болі та запаморочення;

• раптові припливи жару;

• перепади настрою;

• біль у ділянці таза;

• погіршення зору;

• акне (запалення сальних залоз, що проявляється прищами та чорними цятками на обличчі, спині та грудях);

• різку зміну ваги.

Також можливе посилене випадіння волосся на голові. У деяких жінок спостерігається надмірний ріст волосся на обличчі та тілі за чоловічим типом (гірсутизм).

Чому з'являється аменорея?

Природна аменорея може бути спричинена вагітністю, лактацією, менопаузою або хірургічним видаленням матки з придатками (яєчниками та фаллопієвими трубами). Причини первинної патологічної аменореї можуть включати:

• вроджені хромосомні аномалії, що впливають на розвиток репродуктивної системи (наприклад, синдром Тернера);

• відсутність (аплазію) або недорозвинення (гіпоплазію) матки, яєчників і піхви;

• непрохідність дівочої пліви;

• зрощення стінок піхви, що перешкоджає відтоку менструальної крові;

• тяжкі захворювання, перенесені в ранньому дитинстві (рак, туберкульоз).

Аменорея може виникати через гормональний збій, спричинений порушеннями гіпоталамо-гіпофізарної системи. Одним із них є первинний (вроджений) гіпогонадизм, при якому спостерігається недостатнє вироблення гонадотропінів (фолікулостимулювального та лютеїнізувального гормонів), що відповідають за ріст фолікулів у яєчниках та овуляцію. Порушення можуть бути також пов'язані з пухлинами гіпофіза (краніофарингіомою, пролактиномою).
Вторинна аменорея може з'явитися на тлі дисфункції яєчників, що супроводжується збоєм у виробленні статевих гормонів (естрогенів, прогестерону) та утворенні яйцеклітин. Інші причини вторинної аменореї:

• синдром полікістозних яєчників (утворення множинних кіст у яєчниках);

• ендометріоз (розростання внутрішньої оболонки матки за межі органу);

• доброякісні новоутворення в матці (фіброма, міома, поліпи);

• рак репродуктивних органів (шийки та тіла матки, яєчників, піхви);

• запальні захворювання органів малого таза (оофорит, сальпінгіт, ендометрит, аднексит);

• передчасне виснаження яєчників (у віці до 40 років);

• пухлини гіпофіза (краніофарингіома, пролактинома) та гіпоталамуса (гліома, гамартома);

• вторинний (набутий) гіпогонадизм;

• гіперпролактинемія (підвищений рівень гормону пролактину, що пригнічує секрецію гонадотропінів);

• хронічні захворювання щитоподібної залози (гіпотиреоз, гіпертиреоз);

• патології надниркових залоз (гіперплазія кори надниркових залоз, синдром Кушинга);

• цукровий діабет (стійке підвищення рівня цукру в крові).

Вторинна аменорея може розвинутися при синдромі Шихана — післяпологовому некрозі гіпофіза, що виникає через масивну крововтрату та ішемію (недостатнє живлення) залози. Також причиною відсутності місячних може стати синдром Ашермана — утворення внутрішньоматкових синехій (спайок), що формуються після абортів, діагностичних вишкрібання, операцій на матці або перенесених інфекцій.

Аменорея може розвинутися при анорексії — розладі харчової поведінки, що супроводжується свідомим обмеженням прийому їжі та призводить до дефіциту маси тіла. Через нестачу жирової тканини знижується вироблення лептину — гормону, необхідного для нормальної роботи гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової осі. У результаті сповільнюється синтез гонадотропінів, пригнічується овуляція та припиняються менструації. Інші фактори ризику аменореї можуть включати:

• хронічний стрес;

• надмірну вагу та ожиріння;

• дефіцит вітамінів і мікроелементів через незбалансоване харчування;

• прийом деяких лікарських препаратів (оральних контрацептивів, антипсихотиків, антидепресантів);

• променеву та хіміотерапію раку;

• генетичну схильність.

Іноді аменорея з'являється на тлі надмірного фізичного навантаження (інтенсивних спортивних тренувань, важкої фізичної праці). Постійний фізичний стрес призводить до зниження вироблення лютеїнізувального та фолікулостимулювального гормонів, що порушує овуляцію та призводить до припинення місячних.

Які бувають форми аменореї?

Аменорею поділяють на форми за рівнем порушень у системі регуляції менструального циклу. Форми аменореї включають:

• гіпоталамічна аменорея — виникає внаслідок порушення роботи гіпоталамуса (при стресі, анорексії, надмірних фізичних навантаженнях, пухлинах);

• гіпофізарна аменорея — пов'язана з недостатнім виробленням гонадотропінів у гіпофізі (при синдромі Шихана, пролактиномі);

• яєчникова аменорея — зумовлена порушенням функції яєчників і зниженням продукції статевих гормонів (при пухлинах, синдромах полікістозних, виснажених або резистентних яєчників);

• маткова аменорея — розвивається внаслідок пошкоджень або вроджених аномалій матки, що перешкоджають менструації (при синдромі Ашермана, аплазії матки, ендометріозі, фіброміомі).

Виділяють також змішану форму, при якій ураження охоплює одразу кілька рівнів регуляції менструального циклу (гіпоталамус і яєчники, матку та яєчники). Для відновлення циклу в зазначених випадках потрібен комплексний вплив на всі залучені до патологічного процесу структури.

Як класифікують аменорею за етіологією?

Класифікація аменореї за етіологією ґрунтується на виділенні факторів, що призводять до відсутності менструацій. Цей підхід допомагає визначити механізм розвитку порушення та вибрати оптимальний метод лікування.

Стан, при якому причину відсутності менструацій не вдається визначити після проведеного обстеження, називається неуточненою аменореєю. Цей діагноз встановлюють після виключення інших видів порушення.

Як аменорея розвивається за стадіями?

Оцінка тривалості відсутності місячних дає змогу умовно поділити аменорею на стадії, що важливо для вибору тактики лікування. Стадії аменореї включають:

1. Аменорею першого (легкого) ступеня — відсутність менструацій до одного року.

2. Аменорею другого (середнього) ступеня — відсутність місячних від одного року до трьох років.

3. Аменорею третього (середнього) ступеня — відсутність менструацій понад три роки.

Від тривалості порушень залежить складність відновлення менструальної функції та фертильності (здатності до зачаття). При тривалій відсутності менструації ендометрій (слизова оболонка, що вистилає порожнину матки) може атрофуватися, що ускладнює відновлення менструального циклу.

Чим небезпечна аменорея?

Небезпека аменореї полягає у здатності призводити до зниження лібідо та передчасних симптомів менопаузи (раптових припливів жару, сухості у піхві). Також зростає ризик погіршення психоемоційного стану (різких перепадів настрою, підвищеної тривожності, депресії). Інші ускладнення аменореї можуть включати:

• остеопороз (зниження міцності кісток, що призводить до підвищеного ризику переломів). Розвивається через дефіцит естрогенів, які підтримують мінеральну щільність кісткової тканини;

• серцево-судинні захворювання (атеросклероз, гіпертонію, інфаркт міокарда). Виникають на тлі зниженої вироблення естрогенів, які підвищують еластичність стінок судин та покращують кровотік;

• порушення обміну речовин (схильність до ожиріння, розвитку цукрового діабету). Також пов'язані з нестачею естрогенів, які регулюють рівень глюкози в крові та запобігають надмірному накопиченню жирів;

• маскулінізацію (надмірний ріст волосся на обличчі та тілі, огрубіння голосу). Розвивається на тлі підвищеного рівня андрогенів (чоловічих статевих гормонів — тестостерону, андростендіону);

• рак матки. При тривалій ановуляції та надлишку естрогенів слизова органу потовщується (гіперплазія ендометрія), що може призвести до злоякісного переродження.

Одним із поширених ускладнень аменореї є безпліддя. Відсутність овуляції та порушення балансу статевих гормонів (естрогенів, прогестерону) перешкоджають настанню та підтриманню вагітності.

Як діагностують аменорею?

На первинній консультації гінеколог аналізує скарги пацієнтки, уточнює час початку та тривалість відсутності менструацій, кількість вагітностей і пологів. Лікар вивчає анамнез, включно з даними про хронічні та нещодавно перенесені гострі інфекції статевих органів, травми та операції в ділянці малого таза й голови. Також гінеколог оцінює спосіб життя пацієнтки — наявність стресів, особливості харчування, рівень фізичного навантаження, прийом медикаментів (антидепресантів, контрацептивів).

Потім проводиться фізикальний огляд на гінекологічному кріслі. Лікар оцінює стан зовнішніх і внутрішніх статевих органів для виключення ознак запалення та аномалій будови. Також гінеколог оглядає молочні залози для визначення ступеня їх розвитку та виключення галактореї (патологічного виділення молока, не пов'язаного з грудним вигодовуванням).

Для уточнення причини аменореї гінеколог може призначити аналізи на гормони (естрогени, прогестерон, пролактин, кортизол, лютеїнізувальний і фолікулостимулювальний гормони). Додаткові методи лабораторної діагностики аменореї можуть включати:

• тест на рівень хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) для виключення вагітності;

• аналізи на гормони щитоподібної залози (тиреоїдні гормони);

• тести на статеві інфекції (герпесвірус, хламідіоз, сифіліс);

• загальний і біохімічний аналіз крові для оцінки загального стану організму та виявлення ознак запалення.

Для детального вивчення стану репродуктивної системи гінеколог може направити на УЗД органів малого таза. Дослідження дає змогу візуалізувати матку та яєчники, виявити вроджені аномалії, новоутворення та ознаки запалення. Також лікар може призначити УЗД щитоподібної залози для оцінки її структури та виявлення вузлів, кіст або ознак запалення, здатних впливати на гормональний фон.

Якими методами лікують аменорею?

Терапія спрямована на відновлення гормонального фону, менструального циклу та фертильності. Протокол лікування первинної аменореї включає гормональні препарати, що дають змогу компенсувати дефіцит власних гормонів і запустити роботу репродуктивної системи.

У протокол лікування вторинної аменореї, спричиненої гормональними порушеннями, входить гормонозамісна терапія, яка допомагає усунути ендокринний дисбаланс і відновити регулярні менструації. Додаткові методи лікування аменореї можуть включати:

• антибіотики — при супутніх бактеріальних статевих інфекціях (хламідіозі, гонореї, мікоплазмозі);

• противірусні препарати — при вірусних захворюваннях (генітальному герпесі, папіломавірусній інфекції), що супроводжуються порушенням менструального циклу;

• протизапальні засоби — для зняття запалення та набряку при запальних патологіях репродуктивної системи (оофориті, ендометриті, аднекситі);

• анальгетики — для зниження больового синдрому в ділянці малого таза;

• антидепресанти та антипсихотики — при психоемоційних порушеннях, що впливають на стабільність менструального циклу;

• вітамінно-мінеральні комплекси — для покращення загального стану організму та підтримки гормонального балансу.

Для лікування аменореї без гормонів можуть застосовуватися препарати для індукції (стимуляції) овуляції. Вони впливають на регуляторні механізми гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової осі, змушуючи організм виробляти більше гонадотропінів, які стимулюють роботу яєчників.

Яка схема гормонального лікування аменореї?

Гормональна терапія при відсутності або затримці менструації підбирається індивідуально залежно від причини порушення, віку пацієнтки, наявності супутніх захворювань і репродуктивних планів. Схема гормонального лікування аменореї (болючих менструацій) може включати:

• гестагени — використовуються для індукції менструації при недостатності лютеїнової фази (дефіциті прогестерону в другій половині циклу) та синдромі полікістозних яєчників, що супроводжується хронічною ановуляцією;

• естрогени — стимулюють ріст і дозрівання ендометрія, входять до клінічних рекомендацій щодо лікування гіпогонадотропної та гіпоестрогенної аменореї;

• агоністи дофаміну — допомагають відновити овуляцію при підвищеному рівні пролактину;

• глюкокортикоїди — пригнічують надмірну секрецію адренокортикотропного гормону та андрогенів (тестостерону, андростендіону) при патологіях надниркових залоз (синдромі Кушинга, гіперплазії кори надниркових залоз);

• тиреоїдні гормони — нормалізують обмін речовин та регулюють синтез лютеїнізувального і фолікулостимулювального гормонів при порушеннях циклу, спричинених гіпотиреозом (зниженою функцією щитоподібної залози).

При функціональній гіпоталамічній аменореї (пов'язаній зі стресом, анорексією, фізичним виснаженням) можуть застосовуватися комбіновані оральні контрацептиви (КОК) для нормалізації гормонального фону, відновлення циклу та зниження гіперандрогенії. Також приватний гінеколог може призначати КОК при синдромі полікістозних яєчників, якщо вагітність найближчим часом не планується.

Як відновити гормональний фон при аменореї?

Щоб відновити гормональний фон при аменореї, необхідно пройти лікування фонових захворювань (гіпотиреозу, гіперпролактинемії, синдрому полікістозних яєчників), за необхідності приймаючи гормональні препарати, призначені лікарем. Додаткові методи відновлення природного гормонального фону при порушеннях менструального циклу:

• нормалізація ваги (до індексу маси тіла 18,5-25);

• збалансоване харчування з достатнім вмістом білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінералів;

• зниження фізичного навантаження;

• прийом вітамінно-мінеральних комплексів.

Важливо стабілізувати психоемоційний стан, знизити рівень стресу, за необхідності звернувшись до психотерапевта. Також рекомендуємо забезпечити повноцінний сон — не менше семи-восьми годин на добу.

Клінічні рекомендації щодо профілактики аменореї

Щоб уникнути загострення аменореї, слід дотримуватися збалансованого харчування, здатного забезпечити організм необхідними вітамінами (групи В, D, Е) і мінералами (залізом, цинком, магнієм, кальцієм), які підтримують нормальну роботу репродуктивної системи. Додаткові клінічні рекомендації щодо профілактики аменореї включають:

• зниження стресу (за допомогою медитацій, візуалізації, йоги);

• відмову від шкідливих звичок (куріння, зловживання алкоголем);

• підтримання нормальної ваги (при індексі маси тіла 18,5-25);

• помірне щоденне фізичне навантаження (прогулянки на свіжому повітрі, їзда на велосипеді, плавання);

• відмову від самолікування (антидепресантами, антипсихотиками, протизаплідними);

• повноцінний нічний сон (не менше семи-восьми годин на добу);

• уникнення різкого схуднення.

Для профілактики аменореї рекомендуємо один-два рази на рік проходити профілактичні огляди у гінеколога. Регулярна діагностика дає змогу своєчасно виявляти та усувати порушення, здатні вплинути на менструальну функцію.

Загальна роль дієти при аменореї

Їжа є основним джерелом поживних речовин, вітамінів і мінералів, необхідних для синтезу статевих гормонів та підтримання менструальної функції. Нестача білків, омега-3 жирних кислот, вітамінів D, Е і групи В, а також заліза, цинку, магнію та селену може призвести до зниження вироблення естрогенів і прогестерону, порушення овуляції та припинення менструацій. Продукти, рекомендовані при відсутності місячних:

• жирна морська риба (лосось, сардини, скумбрія) — є джерелом омега-3 жирних кислот і вітаміну D;

• яйця — містять білки та ненасичені жири;

• горіхи (волоські, мигдаль) та насіння (гарбузове, лляне) — багаті на магній, цинк і вітамін Е;

• цільнозернові продукти (вівсянка, кіноа, гречка) — відрізняються високим вмістом вітамінів групи B та повільних (корисних) вуглеводів;

• молочні продукти (сир, йогурт, сир) — містять кальцій, білок і вітамін D;

• листові зелені овочі (шпинат, броколі, щавель) — багаті на вітамін В9, магній і залізо;

• печінка — є джерелом вітаміну B12, заліза та цинку;

• бобові (сочевиця, нут, квасоля) — містять рослинний білок, залізо та фолієву кислоту;

• авокадо — багате на ненасичені жири, калій і вітамін Е.

При аменореї з харчування рекомендуємо виключити продукти, які можуть порушувати обмін речовин, пригнічуючи синтез статевих гормонів. До них належать солодощі (торти, тістечка, морозиво, цукерки, здобна випічка, газовані напої), а також їжа, що містить насичені та трансжири (фастфуд, смажені страви, ковбаси, маргарин, спред). Кава та алкоголь при надмірному вживанні здатні пригнічувати роботу гіпоталамо-гіпофізарної системи, що регулює менструальний цикл.

Як заповнити нестачу вітамінів і мікроелементів при аменореї?

Заповнити нестачу мікроелементів і вітамінів при аменореї можна завдяки збалансованому харчуванню та прийому вітамінно-мінеральних комплексів. Додатково при аменореї можуть застосовуватися БАДи (біологічно активні добавки до їжі), що містять концентрати однієї або кількох поживних речовин (омега-3 жирних кислот, вітамінів D або E, фолієвої кислоти).
Однак добавки слід приймати лише за призначенням лікаря після попередньої діагностики. Безконтрольний прийом вітамінів і мінералів може призвести до гіпервітамінозу, здатного порушувати обмін речовин, чинити токсичний вплив на печінку, нирки, нервову та серцево-судинну системи.

Чи можна повністю вилікуватися від аменореї?

Можливість повністю вилікувати аменорею залежить від причини порушення. Після лікування запальних захворювань органів малого таза (аднекситу, ендометриту), доброякісних пухлин матки та яєчників (кіст, міом), гормональних порушень (гіперпролактинемії, гіпотиреозу) менструальний цикл може повністю відновитися. При вроджених хромосомних порушеннях (синдромі Тернера), аномаліях розвитку статевої системи (аплазії матки або яєчників), вираженій недостатності гіпофіза (синдромі Шихана) відновлення менструації та фертильності неможливе.